Ухвала від 30.05.2024 по справі 946/4460/24

Справа № 946/4460/24

Провадження № 1-кс/946/1454/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.12.2012 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;

- 19.07.2021 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162150000313, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

Досудовим розслідуванням установлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 30 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 30 діб Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 затвердженого законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 затвердженого Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024 та достовірно знаючи що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_5 , у період часу з 15:00 години 09.02.2024 по 09:00 годину 12.02.2024, точний час в ході слідства встановити не вдалось, знаходячись у під'їзді багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, через незачинені двері проник до квартири АДРЕСА_4 , де з однієї з кімнат таємно викрав термочашку «Maestro» «snugly» об'ємом 0,4 л вартістю 274,41 гривень; чайник «Edenberg» об'ємом 3 л вартістю 448,33 гривень; міксер марки «AURORA» моделі «AU 4098» вартістю 757,66 гривень; блендер марки «monte» моделі «MT-1920» вартістю 834,00 гривень; чарки «Boston shots» марки «pasabahce» вартістю 155,00 гривень; каструлю «Maestro» об'ємом 3,8 л вартістю 643,66 гривень; каструлю «Maestro» об'ємом 5,8 л вартістю 1087,66 гривень; фен марки «AURORA» моделі «AU 3524» вартістю 711,66 гривень; електричний чайник «Maestro» об'ємом 1,7 л вартістю 484,00 гривень; машинку для стрижки волосся «Maestro» вартістю 349,66 гривень; кавоварку марки «Aurora» моделі «3143AU» вартістю 712,00 гривень; каструлю марки «Maestro» моделі «MR-4624C» об'ємом 4 л вартістю 905,00 гривень; набір ножів «Bergoff» серії «Essentials» вартістю 1980,66 гривень; блендер марки «Монте» моделі «MT-1923» вартістю 1472,00 гривень та м'ясорубку марки «Монте» моделі «MT-3111» вартістю 3357,66 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 14173 гривні 36 копійок.

За даним фактом слідчим 30.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв'язку із наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою.

Підозрюваний у судовому засіданні вину визнав, не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Захисник у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту необхідно задовольнити з наступних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162150000313, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

30.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом видачі та огляду предмету, протоколом огляду предметів, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом видачі та огляду предмету; протоколом огляду предметів; протоколами додаткових допитів потерпілого ОСОБА_7 та іншими доказами у сукупності.

Відповідно до п.п. 1.3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, так як розуміє що за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стабільного доходу він не має, неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти умисні злочини проти власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 УПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваного, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, так як розуміє що за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому маючи іншій запобіжний захід, аніж домашній арешт, ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на потерпілого, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати суду неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.

Крім того, ОСОБА_5 може чинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стабільного доходу він не має, неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти умисні злочини проти власності.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, а саме: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Крім того, суд враховує, обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, тощо.

Більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати 60 днів, а також строків досудового слідства, у зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства та на строк, що не перевищує 60 діб.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21:00 години до 06:00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, або суду строком до 28 червня 2024 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати своє місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21:00 години до 06:00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 28 червня 2024 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 31.05.2024р. о 08:40 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
119414375
Наступний документ
119414377
Інформація про рішення:
№ рішення: 119414376
№ справи: 946/4460/24
Дата рішення: 30.05.2024
Дата публікації: 03.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт