Справа № 736/644/24
Номер провадження 2/736/202/24
31 травня 2024 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Кутового Ю.С.,
при секретарі - Давидовій Я.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Корюківського нотаріального округу Чернігівської області Гайдук С.В., про визнання права власності на нерухоме спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Корюківського нотаріального округу Чернігівської області Гайдук С.В., про визнання права власності на нерухоме спадкове майно. Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на нерухоме спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями (сарай), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явилася, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Корюківка Чернігівської області, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 виданим 31 липня 2001 року Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області.
Позивачка перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, який зареєстрований 20 липня 1991 року у виконкомі Тютюнницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області, актовий запис за №5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 виданим 20 липня 1991 року Тютюнницькою сільською радою Корюківського району Чернігівської області.
Вони з чоловіком працювали у колгоспі ім. Шевченка с. Сахутівка Корюківського району Чернігівської області, їм колгоспом був наданий житловий будинок АДРЕСА_1 , який вони з чоловіком у 1993 році викупили у колгоспу, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим 17 травня 1993 року секретарем виконавчого комітету Тютюнницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області, у якому її чоловік вказаний покупцем, даний договір не було зареєстровано у бюро технічної інвентаризації, тобто, державна реєстрація не була здійснена. Їхня сім'я проживала в даному будинку тривалий час.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 виданим 31 липня 2023 року Корюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
На майно померлого чоловіка, яке складається у тому числі і з вищевказаного житлового будинку АДРЕСА_1 , відкрилась спадщина. Чоловік за життя не розпорядився своїм майном, заповіту не склав.
Позивачка прийняла спадщину після смерті чоловіка, бо на час його смерті вона з чоловіком постійно проживала, крім того, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини я звернулась до приватного нотаріуса Гайдук С.В. з відповідною заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75035844 від 07.12.2023 наданим приватним нотаріусом Гайдук С.В., крім неї ніхто спадщини після смерті чоловіка не приймав.
Щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого чоловіка позивачка звернулась до приватного нотаріуса Гайдук С.В., але виявилось, що у договорі купівлі-продажу спадкового житлового будинку АДРЕСА_1 від 17 травня 1993 року, який укладений між чоловіком (Покупець) та представником колгоспу (Продавець) та посвідчений секретарем виконавчого комітету Тютюнницької сільської Ради народних депутатів Корюківського району Чернігівської області, зареєстрований в реєстрі №31, відсутня нумерація житлового будинку та вулиця його розташування, крім того, даний договір не був зареєстрований у Бюро технічної інвентаризації, тому вважається, що власність за померлим на даний житловий будинок не зареєстрована. За таких обставин нотаріус своєю постановою №67/02-31 від 11.03.2024 року відмовила у вчиненні нотаріальних дій та порекомендував вирішити дане спірне питання у судовому порядку.
Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.1299 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
У зв'язку зі смертю фактичного володільця спадкового житлового будинку та відсутністю у договорі купівлі-продажу нумерації, позивачка не має можливості здійснити державну реєстрацію права власності на спадковий житловий будинок з надвірними будівлями на підставі договору купівлі-продажу, нотаріус також позбавлений можливості видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок з надвірними будівлями без державної реєстрації права власності за померлим та без вказаної у договорі купівлі-продажу адреси житлового будинку, тому вона звернулась до суду з даним позовом для визнання за нею права власності на спадкове майно її чоловіка, а саме, для визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У померлого чоловіка на час його смерті відсутні батьки, спадкоємцями першої черги були позивачка - як дружина померлого, та діти, але останні є повнолітніми і на спадщину не претендують, отже вона є єдиним спадкоємцем майна померлого чоловіка за законом.
Відповідно до ст.1268,1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або який подав заяву до нотаріальної контори, вважається таким, що прийняв спадщину.
На час смерті чоловіка позивачка з ним постійно проживала, крім того, у передбачені законом строки позивачка звернулась до приватного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, більше ніхто не звертався для отримання спадщини.
Те, що позивачка є спадкоємцем, тобто власником спадкового житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , підтверджується документально: договором купівлі-продажу від 17 травня 1993 року укладений між її чоловіком ОСОБА_2 (Покупець) та представником колгоспу (Продавець), який посвідчений секретарем виконавчого комітету Тютюнницької сільської Ради народних депутатів Корюківського району Чернігівської області, зареєстрований в реєстрі №31 про купівлю житлового будинку в с. Сахутівка Корюківського району Чернігівської області; актом комісії колгоспу про оцінку житлового будинку; довідками Корюківської міської ради про постійне проживання, уточнення адреси та відкриття особового рахунку; погосподарською книгою; довідкою КРКП «Рампа» БТІ про вартість та стан спірного житлового будинку з надвірними будівлями та відсутність реєстрації права власності; свідоцтвом про смерть чоловіка; свідоцтвом про укладення шлюбу; технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами; витягом з Реєстру будівельної діяльності; Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі; постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та іншими документами.
Згідно довідки КРКП «Рампа» БТІ вартість спадкової садиби становить 117596 грн., що і є ціною позову. Житловий будинок закінчений будівництвом на 100%, отримав 20% зносу, його загальна площа становить 52,80 м.кв., житлова 29,3 м.кв., є господарські будівлі - сарай.
Відповідно ст. 325 ЦК України, фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Зважаючи на викладене вище, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,20 грн.
Решту сплаченого судового збору залишити за позивачкою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 11, ч.1 ст. 142, 200, 206, 263, 264, 265, 293, 315-319 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа на боці позивача, якам не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Корюківського нотаріального округу Чернігівської області Гайдук С.В., про визнання права власності на нерухоме спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Корюківка Чернігівської області, у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями (сарай), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернути позивачу ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області 31.07.2001 року, з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції №1308399969 від 01.04.2024 року, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Решту сплаченого судового збору залишити за позивачкою.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.С.Кутовий