Справа №639/1659/24
Провадження №2/639/837/24
30 травня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:
у складі: головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25 березня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до відповідача ОСОБА_1 і просить суду стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4969225 від 25.10.2021 у розмірі 35501,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.10.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4969225.
18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №18.04/23-Ф у відповідності до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суму фінансування, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу реєстру боржників від 18.04.2023 до договору факторингу №18.04/2023 від 18.04/23-Ф ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5425208 від 23.01.2022 року в сумі 35501,40 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Представник позивача вказує, що відповідач порушує умови кредитного договору, внаслідок чого за ним виникла заборгованість на загальну суму 35501,40 грн., у зв'язку з чим позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.03.2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 29.03.2024 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явилась, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що 25 жовтня 2021 року за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4969225 між Товариством та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надає ОСОБА_2 кредит у гривні, а остання зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти з користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту - 16300,00 грн., строк кредиту - 30 днів (п.п.1.2-1.4 Договору).
Згідно п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонганція, відповідно до п.4.3 договору. Пунктом 1.5.2 визначена знижена процентна ставка 1,615% в день та застосовується, якщо Споживач: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору або протягом трьох дін, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до п.1.6 договору метою кредиту є споживчі (особисті) потреби.
Згідно п.п.1.7.1, 1.7.2 п.1.7 договору орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41%, за зниженою ставкою 12133,74%. Відповідно до п.п.1.8.1, 1.8.2 п.1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 25591,00 грн., за зниженою ставкою 24197,35 грн.
Згідно порядку та умов надання кредиту, п.2.1. визначено що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
П.2.2. передбачено, що сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладання цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не день укладання Договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає корегуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договру, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується Товариством в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 2.4. кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.
Відповідно до п. 5 Договору позики, договір укладено дистанційно, в електронні формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 32 - 36).
Договір підписано електронними підписом одноразовим ідентифікатором С744915.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно достатті 1Закону України«Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIIIдоговір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно зі частиною 2статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Частиною п'ятою статті 11Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було досягнуто згоди щодо предмету та умов договору від 25 жовтня 2021 року № 4969225, як того вимагають положення ст.638 ЦК України.
До матеріалів справи додано договір №087/20-П від 08 липня 2020 року про надання послуг з переказу платежів між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» (ФК) та ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт). За цим договором Клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати платежі з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direkt/Master Card Money Send.
Перекази на користь отримувачів здійснюється ФК за умови перерахування Клієнтом забезпечувального платежу на рахунок ФК, в межах якого Клієнт отримує право направляти Реєстри виплат ФК з метою переказу платежів. Суми забезпечувального платежу перераховуються окремими платежами (а.с. 44 - 46).
Та долучено повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 04.05.2023 за вих.№2634 про успішність наступної операції згідно договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №087/20-П від 08.07.2020 р. (а.с. 48-50).
В повідомлені містить перелік транзакцій, якому містить операція6 № транзакції 1009783349, сума 16300,00 грн., дата прийняття 25.10.2021, номер карти № НОМЕР_1 , статус-принят (а.с.49 звор.)
Проте зазначений доказ суд не вважає підтвердженням надання кредитних коштів відповідачу, оскільки не містить відомостей щодо перерахування коштів на карту, лише зазначається про прийняття сум.
Будь яких доказів позивачем не додано до позов, що свідчив би про перерахування кредитних коштів відповідачу.
18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (а.с. 76-80).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно да акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 Клієнт передв, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 9333. Загальна сума заборгованості складає 120955292,09 грн. (зворот а.с. 80).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 18.04.2023 до Договору факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 35 501,40 грн., з яких: 16300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 19201,40 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 29).
Відповідно картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) позичальника ОСОБА_1 , договір №4969225 від 25.10.2021 загальна заборгованість 35 501,40 грн. (а.с. 14-27).
В вищезазначеному розрахунку, відсутній період, за який нараховано заборгованість, а також дані щодо руху коштів на рахунку, сум, що фактично були отримані відповідачем. А, отже, встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 за цим кредитним договором неможливо.
У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що позивач як фактор мав за договором факторингу отримати не тільки кредитний договір, а й іншу документацію, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошових вимог до боржника тобто мав отримати детальні розрахунки заборгованості за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, надані позивачем розрахунки заборгованості не можна вважати допустимими доказами наявності заборгованості, оскільки такі розрахуноки не є первинними документами.
Крім того, позивачем не надано підтверджуючих даних про те, що обумовлена кредитним договором грошова сума була перерахована на користь відповідача у спосіб, визначений розділом 2 Договору.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процессуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Однак, всупереч вказаним положенням закону позивачем по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог, а саме перерахування грошових коштів споживачу та належного розрахунку боргу, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, суд приходить до висновку, що у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити в повному обсязі.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Саме такого висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.
Судом встановлено, що 10.07.2023 року між адвокатом Столітній Михайлом Миколайовичем та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» був укладений договір про надання правової допомоги №10/07-2023 (а.с.62-63).
Крім того, 14.03.2023 року сторонами підписано звіт про надання правової допомоги згідно Договру №10/07-2023 від 10.07.2023 , в підтвердження того, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв правово допомогу на суму 10 000,00 грн., відповідно до якого, проведено збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №4969225 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 , складено позовну заяву та подано до суду, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду (а.с.38).
Відповідно платіжної інструкції №4014 від 14.03.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатив адвокату Столітній М.М. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви ОСОБА_1 10000,00 грн. (а.с. 13).
Беручи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати на правничу правову допомогу залишити за позивачем.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже судовий збір відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПКУкраїни,ст.ст.11,15,16,509,514, 516, 524, 526,530, 549,610,611, 625,626,629,631,1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 30.05.2024.
Суддя С.О. Рубіжний