справа № 403/137/24
провадження № 3/388/609/2024
08.05.2024м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Кнурова О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
28.02.2024 о 16 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила належні умови для проживання останнього, що виразилося в тому, що ОСОБА_2 на протязі трьох днів не ночував дома, що призвело до бродяжництва. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , яка про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, - у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою, зареєстрованою у суді 08.05.2024 за № 3702/24, у якій вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, просила розглянути справу без її участі.
На підставі зазначеного, враховуючи положення ч. 2 ст. 268 КУпАП в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 236034 від 06.03.2024, яким зафіксовано, що 28.02.2024 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітній на протязі трьох днів не ночував вдома, що призвело до бродяжництва;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , від 05.03.2024, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких остання по суті інкримінованого їй порушення пояснила, що її неповнолітній син в період з 28.02.2024 по 03.03.2024 не ночував вдома та вона займалася його пошуком;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.03.2024, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких останній підтвердив, що три дні він не ночував вдома та перебував цей час у свої знайомих ;
Надаючи оцінку зазначеним письмовим поясненням судом відзначається, що дані, які у них викладенні не суперечать іншим доказам по справі та повністю узгоджуються між собою і не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом;
- характеристикою № 01-27/87, виданою службою у справах дітей Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 08.03.2024, згідно якої сім'я ОСОБА_1 опинилась в складних життєвих обставинах та надано послуги соціального супроводу.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов проживання неповнолітнього сина.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, її майновий стан, а саме те, що ОСОБА_1 офіційно не працює та має на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обставин, що пом'якшує чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження і таке стягнення на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Вирішуючи питання про стягнення відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 , як особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судом відзначається таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, - визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
При цьому, пільги при сплаті судового збору наведено у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та вони розповсюджуються на наведені в її положеннях категорії осіб, до яких особи, на яких накладено адміністративне стягнення не відносяться.
Поряд з цим, п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, позивачами є: б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За системного, цільового та граматичного тлумачення наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд, враховуючи майновий стан особи, на яку накладено адміністративне стягнення, те, що остання офіційно не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, яких утримує на допомогу, яку на них отримує та аліментів чи інших доходів не має, - приходить до обґрунтованого висновку про можливість та необхідність застосувати до правовідносин щодо справляння судового збору у даній справі положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» за аналогією, звільнивши ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 33, 283, 284, 287 КУпАП, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Оголосити ОСОБА_1 попередження.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили у день її перегляду судом апеляційної інстанції у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.
Суддя О.А. Кнуров