Справа №345/2223/24
Провадження № 2/345/575/2024
31.05.2024 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що навчається, в розмірі частини з усіх видів його заробітку щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не довше досягнення двадцяти трьох років. Судові витрати та витрати за надання правничої допомоги просить покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який 26.10.2011 вони розірвали. Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день їхня донька досягла повноліття. Дитина зареєстрована спільно з нею. Їхня дочка продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» на спеціальності 242 Туризм 3-го курсу ОПС «Фаховий молодший бакалавр» денної бюджетної форми навчання. Передбачуваний термін закінчення навчання 31 січня 2025 року. На даний час в неї склалося скрутне матеріальне становище, оскільки їй одній вкрай важко утримувати дитину, яка навчається, а також сплачувати комунальні послуги, вартість яких постійно зростає. Незважаючи на те, що дитина продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, відповідач належних коштів не надає. Відповідач є фізично здоровою, матеріально забезпеченою особою та, відповідно, має достатній та стабільний дохід. Враховуючи вищезазначене, відповідач має можливість і відповідно до закону обов?язок сплачувати аліменти на утримання їхньої дитини, яка продовжує навчання. Вона не має постійного місця роботи, перебивається тимчасовими заробітками, яких не вистачає для забезпечення належного утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання. Коштів катастрофічно не вистачає. У зв?язку з цим вона вимушена звернутись до суду за захистом права їхньої дитини на належне забезпечення.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачка не має права на аліменти, оскільки такої необхідності у неї не має та така необхідність недоведена належними та допустимими доказами. Окрім голослівного наведення потреб у витратах на дитину сторін ОСОБА_4 , позивачка не надала жодного доказу на підтвердження несених нею витрат, їх розмір, в чому вони полягають, тощо. Також слід зазначити, що для позивачки жодним чином не погіршилося матеріальне становище. Остання майже постійно перебуває за межами України, де проживає та має місце праці. Окрім того, позивачкою не доведено, яким чином особисті витрати на її проживання впливають на утримання дочки сторін. Інших утриманців у позивачки не має. В той же час відповідач не забуває про утримання повнолітньої дочки сторін ОСОБА_4 , її благополуччя і добробут, в тому числі і про здобуття нею відповідної освіти. Перш за все необхідно зазначити, що відповідач є учасник АТО з 2015 по 2017 роки. А з часу початку війни України з росією вступив в Збройні Сили України і з березня 2022 року по даний час захищає Україну від російського агресора. Як учасник АТО відповідач має відповідні пільги, які також розповсюджуються на дочку ОСОБА_4 . Фактично дочка сторін, навчаючись в ОСОБА_5 національному університеті ім. В.Стефаника, отримує соціальну стипендію, має пільги: безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до Інтернету, безоплатного проживання в гуртожитку. Також відповідач перераховує грошові кошти на картковий рахунок дочки ОСОБА_4 . Фактично матеріальне становище дочки сторін ОСОБА_4 є забезпеченим. Бажаючи отримувати 1/4 частку від заробітку (доходу) відповідача, позивачка жодним чином не довела суду для яких цілей їй потрібно аліменти по 30000 грн. в місяць. Розмір аліментів 30000 грн., що становить 1/4 частку доходів відповідача, це у десять раз більше від прожиткового мінімуму на працездатну особу, і вчетверо більше мінімального розміру заробітної плати. Не зважаючи на те, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позову, в тому разі, якщо суд все ж таки прийде до переконання про задоволення позову, останній вважає, що аліменти необхідно визначити на рівні 1/20 частки його доходу, що становитиме 6000 грн. в місяць, що буде справедливим і відповідним до обставин справи.
Представник позивачки подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що, ознайомившись з відзивом представника відповідача, позивачка ОСОБА_1 вважає викладені в ньому аргументи безпідставними та поданими з метою уникнення відповідачем сплати аліментів на утримання доньки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття та продовжує навчання, в зв?язку з чим не працює та потребує коштів на своє утримання, а відповідач припинив надання таких коштів, хоча має можливість надавати належний по закону розмір коштів на утримання своєї дочки, але добровільно цього не робить. Позивач усвідомлює, що аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра продовжує навчання, є власністю дитини, а тому вона використовувала їх виключно на потреби дитини. Однак коштів, які поступали від відповідача, не вистачало на покриття навіть четвертини витрат, які потребувала дитина та які несе позивач. Зокрема, щомісячно, потреби доньки орієнтовно є наступними: на придбання продуктів харчування - 6000,00 грн.; на кишенькові витрати - 4000,00 грн.; на засоби гігієни - 1100,00 грн.; на косметику - 500,00 грн.; на канцтовари - 500,00 грн.; на ліки та вітаміни в зв?язку з погіршенням зору - 1500,00 - 2000,00 грн.; на одяг, взуття, білизну - від 3 до 10 тис. грн.; фахові екскурсії з навчального закладу, наприклад в м. Кам?янець-Подільськ - 3000,00 грн.; поповнення мобільного зв?язку, інтернету, телебачення - 450-500,00 грн.; міжміський транспорт - 600,00 грн.; міський транспорт - 500,00 грн.; приватні репетитори: англійська мова - 1600,00 грн.; математика - 1200,00 грн.; оренда квартири по АДРЕСА_1 - 1500,00 - 3000,00 грн. щомісячно, в залежності від сезону. Окрім цього, для забезпечення навчання дитини, позивачкою 25.03.2024 придбано в користь доньки ОСОБА_4 айфон вартістю 1333,95 євро, планшет, вартістю 245,06 євро, а також в честь дня народження ювелірний виріб, вартістю 3260,00 грн. В зв?язку з необхідністю забезпечення належних потреб для здобуття донькою вищої освіти, позивачка з 23 вересня 2023 року періодично виїжджає на заробітки за кордон, щоб покрити невідкладні потреби дитини. Позивач вимушена нагадати відповідачу про серйозне подорожчання продуктів харчування та інфляційні процеси в економіці держави, а тому витрати на утримання дитини та її навчання, постійно зростають.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що перераховані позивачкою щомісячні витрати на утримання дочки сторін ОСОБА_4 є надумані, перебільшені і не відповідають фактичним. Фактично позивачка перебувала за кордоном більше півроку. А на даний час остання також перебуває поза межами України, оскільки 05.04.2024 виїхала з України. Фактично візит позивачки в Україну був виключно з метою подачі позову до суду з приводу аліментів. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Дочка ОСОБА_4 з позовом до батька не звертається. А позивачкою не доведено факту проживання дочки ОСОБА_4 із нею. Навпаки, інші докази підтверджують, що дочка сторін ОСОБА_4 проживає окремо від позивачки. Так, згідно з відповіддю на запит адвоката Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника повідомляє, що ОСОБА_6 безкоштовно проживає в гуртожитку як дочка учасника АТО. Дочка сторін ОСОБА_4 не проживає з позивачкою, а це в свою чергу позбавляє її права на звернення до суду з даним позовом.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 03.04.2024 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.04.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів (а.с. 36-44).
Ухвалою суду від 24.04.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іваніва О.Б. задоволено та витребувано інформацію з Адміністрації Державної прикордонної служби України, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та військової частини НОМЕР_1 .
03.05.2024 представник позивачки подав до суду відповідь на відзив.
03.05.2024 та 13.05.2024 до суду надійшла витребувана інформація від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
14.05.2024 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
20.05.2024 до суду надійшла витребувана інформація від військової частини НОМЕР_1 .
20.05.2024 та 21.05.2024 до суду надійшла витребувана інформація від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 шлюб між сторонами було розірвано. Неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір'ю (а.с. 11).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій виповнилося 18 років, є донькою сторін по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.04.2006 (а.с. 9).
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.06.2021 змінено спосіб стягнення аліментів та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12-15).
ОСОБА_3 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» на спеціальності 242 Туризм, 3-го курсу ОПС «Фаховий молодший бакалавр» денної бюджетної форми навчання. Передбачуваний термін закінчення навчання 31 січня 2025 року, що підтверджується довідкою № 09/05-13/191 від 14.03.2024 (а.с. 16).
04.04.2024 у магазині, що знаходиться в АДРЕСА_2 , було придбано золоту підвіску вартістю 3260,00 грн.
ОСОБА_7 отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 12.03.2024.
ОСОБА_8 отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 12.07.2023
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-29959/18/24 від 02.05.2024 позивачка 22.09.2023 виїхала за межі України та 29.03.2024 повернулася на територію України, а 05.04.2024 знову виїхала за межі України та станом на 30.04.2024 не поверталася.
ОСОБА_2 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 , за період із жовтня 2023 року по березень 2024 року отримав грошове забезпечення у розмірі 268095,28 грн., що підтверджується довідкою № 13/189/5197 від 06.05.2024.
Відповідно до листа ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 15.05.2024 № 2024-01-26/13/876 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує соціальну стипендію у розмірі 890 грн. ОСОБА_3 зарахована на контрактну форму навчання згідно наказу №425 від 27.09.2021 і переведена на бюджет за пільговою категорією 133 діти осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (наказ № 110/09-С від 23.09.2021). На даний час ОСОБА_3 надано безкоштовне проживання в гуртожитку, як дочці учасника бойових дій.
Між сторонами виник спір щодо участі відповідача в утриманні його повнолітньої доньки, яка продовжує навчатися, до закінчення навчання чи досягнення останньою двадцяти трьох років.
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріального допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, а також з врахуванням можливостей самої повнолітньої дочки (сина) нести таке утримання.
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження №61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітньою та продовжує навчання на 3 курсі денної бюджетної форми навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника».
За вказаних обставин, враховуючи, що повнолітня донька сторін навчається на денній формі навчання, вона не має змоги влаштуватись на роботу, в той же час потребує коштів на придбання одягу, взуття, харчування, засобів гігієни, підручників, оплату проїзду в громадському транспорті, тощо, тому батьки несуть обов'язок з її утримання.
Відповідачем не заперечується, що його донька зареєстрована за однією адресою з позивачкою, крім того, матеріалами справи підтверджується, що з відповідача на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.
Таким чином, судом встановлено, що на час навчання ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері, чого не спростовано відповідачем, при цьому її батько також повинен надавати матеріальну допомогу на її утримання, доки вона продовжує навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Доводи представника відповідача про те, що правом на звернення до суду з цим позовом наділена виключно ОСОБА_3 , а не її мати, з якою вона не проживає, суд відхиляє, оскільки, вони зареєстровані за однією адресою, а її фактичне проживання окремо від позивачки на період навчання є очевидним, як і її перебування на утриманні матері у зв'язку із навчанням на денній формі та неможливістю самостійно заробляти на життя.
А тому безпідставними є доводи, що позивачка не може звернутися з таким позовом в інтересах її повнолітньої доньки, оскільки право на її звернення до суду процесуальним законом не обмежене та не спростовується тим, що вона тимчасово перебуває за межами України.
З привиду тверджень про те, що позивачкою не надано доказів на підтвердження її участі в матеріальному утриманні доньки, то останні не заслуговують на увагу, оскільки на батьків покладено рівні обов'язки незалежно від форми навчання щодо надання матеріальної допомоги їх спільній повнолітній дитині на час її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, якими стверджується його нездатність надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, водночас, встановлено, що останній є військовослужбовцем, отримує дохід, середній розмір якого за період із жовтня 2023 року по березень 2024 року складає 44682,55 грн. (268095,28 грн. / 6 місяців).
Разом із цим, судом також враховується те, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично частково визнав позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти у розмірі 1/20 частки від його доходів, що становить 6000,00 грн.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 навчається на бюджетній формі навчання та отримує соціальну стипендію у розмірі 890 грн., однак, не зважаючи на це, її розмір не може покрити всіх вказаних вище її потреб.
Даючи оцінку викладеному, врахувавши, те, що відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільно щомісячний дохід, середній розмір якого за період із жовтня 2023 року по березень 2024 року складає 44682,55 грн., законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу доньці і він в змозі це робити, так як не надав суду жодного доказу на спростування цього і частково визнав позов, беручи до уваги те, що донька сторін навчається на денній бюджетній формі навчання, отримує соціальну стипендію, перебуває на утриманні матері та потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, з врахуванням постійного зростання цін та необхідності витрат на навчання, харчування, придбання одягу та інших необхідних життєвих витрат, рівності батьків у питанні участі в утриманні дитини, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище сторін та обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини від його заробітку щомісячно на дитину на період навчання, але не більше, ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років, починаючи з 01.04.2024, оскільки згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви до суду.
Такий розмір аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості, буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Водночас суд вважає безпідставним визначення у прохальній частині позовної заяви розміру аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки чинним сімейним законодавством не передбачено граничного мінімального розміру аліментів на повнолітню дитину.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Розподіл судових витрат:
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що 01.04.2024 ОСОБА_1 уклала з адвокатом Жовніром М.Й. угоду про надання професійної правничої (правової) допомоги та сплатила визначену вказаним договором вартість послуг в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 079134 від 01.04.2024 (а.с. 17-20).
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1250,00 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги
На підставі викладеного, ст.ст. 81, 141, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 6, 7, 79, 141, 181, 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, задовольнити частково.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатись, у розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку (доходів).
Стягнення аліментів розпочати з 01.04.2024 і проводити до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1250,00 (одну тисячу двісті п'ятдесят) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_4 , військо вослужбовець військової частини НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Суддя: