Справа №338/451/24
28 травня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Битківського Л.М.,
з участю: секретаря Говдяк Д.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження у селищі Богородчани, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,-
встановив:
ПАТ «Страхова компанія «Еталон» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Богородчанського районного суду від 10 листопада 2022 року у справі №338/1115/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Даною постановою встановлено, що 22 жовтня 2022 року о 09 год 40 хв у селі Пороги по вулиці Січових Стрільців, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2121", державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, при виїзді з узбіччя, не надав перевагу у русі автомобілю марки «INTERCARGO TRUCK F15121», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі (вулиці Січових Стрільців), внаслідок чого допустив зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У зв'язку з виплатою на користь потерпілого у ДТП, яка сталася з вини відповідача, страхового відшкодування в розмірі 70765,57 грн., позивач набув права вимоги до відповідача щодо виплати здійсненого страхового відшкодування.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду від представника позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції заявлені позовні вимоги не визнав. Підтримав позицію, викладену у відзиві на позов. Пояснив, що відповідач не заперечує факту дорожньо-транспортної пригоди та своєї винуватості у заподіянні майнової шкоди в результаті пригоди. Разом з тим, не погоджується із розміром шкоди та обгрунтованістю вимог позивача про її відшкодування з огляду на таке. У страховому акті №42-29144, що складений Страховою комапнією "Еталон" строк дії договору страхування вказано 14.06.2022-13.06.2022 року, що є за межами часу, коли настала подія. В рахунку фактурі №0000004176 від 28.10.2022 року, який поданий позивачем на підтвердження понесених витрат на ремонт автомобіля, зазначена інша марка транспортного засобу, ремонт якого проведено ПАТ "Галичина-Авто", а саме MERCEDES-BENZ (Trapo) модель Sprinter Chssis 516 CDI standart, в той час як автомобіль, який бу учасником ДТП марки «INTERCARGO TRUCK F15121». Тому, не доведеним, на його думку, є той факт, що вказаний рахунок фактура відображає вартість матеріалів та робіт саме за відновлення автомобіля, який був пошкоджений у результаті ДТП із участю його довірителя. Також позивач не отримав у Страхувальника усі документи, які підтверджують оплату виконаних робіт. Крім того, при формуванні розміру компенсаційних витрат не було враховано економічний регіон, середні ціни на запчастини, витратні матеріали та ремонтні роботи, вік, знос та інші фактори. Окремо представник відповідача звернув увагу на те, що витрати на правову допомогу, заявлені позивачем до відшкодування є завищеними, не грунтуються на обсязі реально наданих послуг, не відповідають критерію розумності. З огляду на це просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Вказаною постановою встановлено, що 22 жовтня 2022 року о 09 год 40 хв у селі Пороги по вулиці Січових Стрільців, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2121", державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, при виїзді з узбіччя, не надав перевагу у русі автомобілю марки «INTERCARGO TRUCK F15121», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі (вулиці Січових Стрільців), внаслідок чого допустив зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Власником транспортного засобу «Intercargo Truck F15121» д.н.з. НОМЕР_2 є ПАТ "Агрохолдинг Авангард".
10 червня 2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» та ПАТ «Агрохолдинг Авангард» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 31200-06001148. Строк дії договору з 14 червня 2022 року по 13 червня 2023 року.
Відповідно до Додатку № 2 до вказаного договору добровільного страхування № 31200-06001148 до списку застрахованих підприємством транспортних засобів включений і транспортний засіб «Intercargo Truck F15121» р.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ч. 3 п. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страхувальник ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» звернувся до страховика ПрАТ "Страхова компанія "ЕТАЛОН" з заявою про страхове відшкодування, в якій просив перерахувати грошові кошти за вказаним страховим випадком.
Згідно з страховим актом № 42-29144 від 10 червня 2022 року пошкодження транспортного засобу марки «Intercargo Truck F15121» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» визнано страховим випадком.
Розпорядженням голови правління ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №42-10-22-29144 від 13 грудня 2022 року прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» у розмірі 70765,57 грн., платіжною інструкцією AT «Райффайзен Банк» № 2628 від 13 грудня 2022 року вказані кошти були перераховані ПРАТ СК "Еталон" на користь ПрАТ "Галичина-Авто".
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, за аналізом наведених правових норм, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто до відповідача. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на те, що вина відповідача за заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, доведена постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2022 року, то суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 70765,57 гривень.
При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що подані позивачем докази не підтверджують позовних вимог.
Зокрема, безпідставним є посилання представника відповідача на те, що рахунок фактура №0000004176 від 28.10.2022 року виписаний на ремонт іншого т.з., а саме MERCEDES-BENZ моделі Sprinter Chssis 516 CDI standart, а не на автомобіль марки «INTERCARGO TRUCK F15121», який був учасником ДТП. Відповідно до даних технічного паспорта на автомобіль вантажний спеціалізований фургон рефрижератор "INTERCARGO TRUCK F15121" р.н.з. НОМЕР_2 в розділі особливі відмітки містить інформацію, що він виконаний на шасі "MERCEDES-BENZ Sprinter 516 CDI". Крім того, у рахунку фактурі чітко вказаний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , що відповідає реєстраційному номеру автомобіля, який був учасником ДТП.
Посилання представника відповідача на те, що при виплаті відшкодування сума виплати не скоригована на економічний регіон, середні ціни на запчастини, витратні матеріали та ремонтні роботи, вік та знос частин і деталей також не є обгрунтованими. Зокрема, в п.6 Договору добровільного страхування № 31200-06001148 обумовлено, що при визначенні розміру страхового відшкодування знос частин (деталей), що замінюються при ремонті не враховується, визначення розміру страхового відшкодування проведено відповідно до розділу 26 договору на підставі рахунку СТО, визначеного Страховиком. Більше того, згідно рахунку фактури і на вартість запчастин, і на вартість проведених СТО робіт нараховано 10% знижку. Будь-яких обгрунтованих доводів стосовно завищення вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу суду стороною відповідача не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволен, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15 листопада 2023 року, копію розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, ордер адвоката Павленка Р.М. на надання правничої правової допомоги.
З розрахунку витрат на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2023 року видно, що вартість наданих послуг становить 20000 грн.
Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, завлений стороною позивача розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги завищено. Суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 7000,00 грн, що відповідає орієнтовно 10% від суми позову і буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часу, витраченому ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 15, 979, 988, 993 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 70765,57 грн., понесених витрат на виплату страхового відшкодування заподіяної майнової шкоди, а також судові витрати у розмірі 3028 грн. сплаченого судового збору та 7000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення суду виготовлено 31 травня 2024 року.
Позивач: ПАТ "Страхова компанія "Еталон", 03057, місто Київ вул. Дегтярівська,33-Б, 2 під"їзд, ЄДРПОУ 20080515
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Битківський