Справа № 194/958/24
Номер провадження № 3/194/361/24
31 травня 2024 року м.Тернівка
Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, -
Поліцейським ДОП СП ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, був складений 20.05.2024 року адміністративний протокол серії ВАВ №524558, відносно ОСОБА_1 , за те, що він 20.05.2024 року приблизно о 16-20 год. прийняв металобрухт та не склав акт прийому металобрухту за адресою: м. Тернівка вул. Вознесенська буд. 132, чим порушив ст. 4 ЗУ «Про металобрухт», здійснив прийом металобрухту у ОСОБА_2 в кількості 8 кілограм вартістю 24 грн., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України" згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 164-10 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи наведені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, суд, не вбачає підстав для задоволення його клопотання щодо відкладення розгляду справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 2 ст. 164-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України "Про металобрухт".
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту, посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює відповідні операції з металобрухтом.
Таким чином, диспозиція ч. 2 ст. 164-10 КУпАП містить посилання на спеціальний статус суб'єкта даного правопорушення, а адміністративна відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, фізичних осіб, які не наділені даним спеціальним статусом, не передбачена.
Згідно з ст.1 Закону України «Про металобрухт» до операцій з металобрухтом належать заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.
Заготівля металобрухту - це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.
Таким чином, диспозиція статті ч. 2 ст. 164-10 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, які регулюють, в тому числі і порядок здійснення діяльності, пов'язаної із заготівлею та реалізацією металобрухту.
Враховуючи бланкетний характер норми ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути вказано нормативний акт, його статтю, частину статті тощо, з викладенням змісту певної норми, порушення вимог якої ставиться провину посадовій особі суб'єкта господарювання.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №524558 від 20.05.2024 року ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 20.05.2024 року прийняв металобрухт та не склав акт приймання металобрухту.
Працівниками поліції на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №524558 від 20.05.2024 року, до справи додано рапорт працівника поліції від 20.05.2024 року; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.05.2024 року; фото таблицю.
Як вбачається з матеріалів справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, був посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, а тому він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Отже, суду не надано сукупність доказів, які підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_3 дій, зазначених в протоколі до матеріалів справи не долучено, тому докази на підтвердження винуватості особи відсутні.
У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах складу адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні остаточні дані з доказами складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , що є вочевидь недостатнім для здійснення переконливих висновків щодо наявності винуватості, є сумнівним, і повинно тлумачитись на користь особи, у відношенні якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду вказані факти та викладені вище обставини, суддя вважає, що по справі відсутні належні, достатні та допустимі докази, оцінивши які, можливо було б дійти до висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 , тому є усі підстави стверджувати, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.164-10 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. ст. 9, 130, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Корягін