Справа № 206/2772/24
Провадження № 1-кс/206/620/24
30 травня 2024 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-09 лютого 2024 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 20 травня 2024 року об 11 годині 36 хвилин, ОСОБА_5 , зайшов у приміщення магазину «Єва 8А», ТОВ «РУШ» ЄРДПОУ 32007740, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 35. Знаходячись у приміщенні вказаного магазину, у цей же день та час, ОСОБА_5 звернув свою увагу на відсутність пильності охорони магазину, у зв'язку з чим у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, яке належить магазину «Єва 8А», ТОВ «РУШ».
Будучи обізнаними, що 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації, на території України було введено воєнний стан, а також те, що у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024, строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 14 травня 2024 року продовжено строком на 90 діб, ОСОБА_5 , приступив до реалізації свого злочинного умислу.
Цього ж дня, тобто 20 травня 2024 року, приблизно о 11 годині 36 хвилин, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва 8А», ТОВ «РУШ», за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 35, побачив у відділі магазину на полицях стелажів товари у вигляді: флакону чоловічої туалетної води «Versace Pour Homme», об'ємом 50 мл. та флакону чоловічої туалетної води «Dolce&Gabbana The One», об'ємом 30 мл., які визначив об'єктами свого злочинного посягання.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , 20 травня 2024 року об 11 годині 36 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді спричинення майнової шкоди, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в тому ж місці, підійшов до торгівельного прилавку, звідки шляхом вільного доступу взяв до рук майно вищевказаного магазину, а саме: флакон чоловічої туалетної води «Versace Pour Homme», об'ємом 50 мл., вартістю 2313 гривень 24 копійок та флакон чоловічої туалетної води «Dolce&Gabbana The One», об'ємом 30 мл., вартістю 1112 гривень 46 копійок, які в подальшому поклав до кишень кофти темно синього кольору, одягненої на ньому.
Доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, до кінця, не маючи на меті проводити розрахунок за товар, минаючи розрахункову касу, утримуючи вказаний товар при собі вийшов з приміщення магазину, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними корисливими діями ОСОБА_5 заподіяв юридичній особі ТОВ «РУШ» ЄРДПОУ 32007740, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи матеріальну шкоду на загальну суму 3425 гривень 70 копійок.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, пояснив, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики того, що він переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що наразі проходить лікування у реабілітаційному центрі. Здійснив крадіжку з метою продажу викраденого майна, щоб віддати гроші матері. Просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши доводи прокурора та пояснення підозрюваного, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12024041700000385 від 24 травня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30 травня 2024 року слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено підозрюваному 30 травня 2024 року о 12 годині 40 хвилин.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.05.2024 року; протоколом огляду місця події від 24.05.2024 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 від 27.05.2024 року; протоколом огляду відеозапису від 27.05.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.05.2024 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 від 28.05.2024; висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 2674/24 від 28.05.2024; зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2011 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останнього 09 лютого 2024 року вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, однак підозрюваний вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, з метою матеріального збагачення у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що останній може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Викладене вище, у своїй сукупності, є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об'єктивну можливість щодо застосування більш м'якого виду запобіжного заходу за умови дійсного підтвердження наявності ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 182 КПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Враховуючи дані підозрюваного, суд вважає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (121 120,00 гривень) буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не являється завідомо непомірною для нього.
В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184,193-194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 30 травня 2024 року до 28 липня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).
Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на строк два місяці наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого або суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження;
-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити до 28 липня 2024 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1