Справа № 185/5611/24
Провадження № 1-кс/185/676/24
30 травня 2024 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370000601 від 18.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 1,2, ст. 307 КК України, про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлоград, Дніпропетровської області, українця, громадянин України, який має середньо - спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Відповідно до клопотання ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, та їх незаконний збут, у невстановлений час, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав 5 пігулок під назвою «Метафін ІС», які знаходились в одній конвалюті та усвідомлюючи, що дані пігулки у своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями), є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, почав зберігати їх при собі, з метою подальшого незаконного збуту між мешканцями м. Павлограда Дніпропетровської області, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.
15.05.2024 приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливої зацікавленості, з метою отримання прибутку, знаходячись біля колишнього магазину кондитерських виробів «Мрія», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно збув - продав ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 500 гривень, п'ять пігулок в конвалюті під назвою «Метафін ІС», що містять у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено метадон, загальною масою 0,0945 г, отримавши за його продаж прибуток.
Таким чином 15.05.2024 ОСОБА_5 з корисливої зацікавленості, з метою отримання наживи від незаконного продажу наркотичних засобів, незаконно збув - продав ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,0945 г., отримавши від його продажу прибуток в розмірі 500 гривень, тим самим порушивши вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.
Умисні протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне, повторне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, та їх незаконний збут, у невстановлений час, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав наркотичний засіб в пігулках та усвідомлюючи, що придбані ним пігулки у своєму складі містять метадон, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями), є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, почав зберігати їх при собі, з метою подальшого незаконного збуту між мешканцями м. Павлограда Дніпропетровської області, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.
29.05.2024 приблизно о 10 годині 52 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторний, незаконний збут наркотичних засобів, з корисливої зацікавленості, з метою отримання прибутку, знаходячись між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , потворно незаконно збув - продав ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 500 гривень, п'ять пігулок в конвалюті під назвою «Метафін ІС», що містять у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, отримавши за його продаж прибуток.
Таким чином 29.05.2024 ОСОБА_5 з корисливої зацікавленості, з метою отримання наживи від незаконного продажу наркотичних засобів, повторно незаконно збув - продав ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, отримавши від його продажу прибуток в розмірі 500 гривень, тим самим порушивши вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.
Умисні протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
29 травня 2024 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України.
Підозра ОСОБА_9 у вчиненні ним злочинів повністю обґрунтована та підтверджується доданими до клопотання копіями письмових доказів.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які в разі доведеності його вини, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, при цьому, не має міцних соціальних зв'язків, оскільки не працює, неодружений, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою суворої кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Крім того, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 не має місця роботи, як постійного джерела прибутку, отримує прибутки від розповсюдження наркотичних засобів, а отже є підстави вважати, що останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Також підозрюваний ОСОБА_5 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, в тому числі з текстом повідомлення про підозру, отримав дані про свідків у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим останній може незаконно впливати на даних свідків з метою зміни ними показів на свою користь.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні, наполягали на тому, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо, так як підозрюваний за місцем проживання зможе користуватись телефоном, впивати на свідків, та продовжити вчиняти злочини щодо збуту наркотичних засобів.
Підозрюваний в судовому засіданні провину визнав, зазначив, що перебуває на обліку в лікаря нарколога, проживає з бабусею яка психічно хвора та потребує догляду, та сином, якому 8 років, вони знаходяться на його утриманні, він не працює, кошти на їжу та утримання сина та бабусі дають його батьки. Його батьки та сорокорічна сестра працюють, проживають в м. Павлоград. Мати сина проживає окремо від них 4 роки, працює, сина бачить 1-2 рази на місяць. За бабусею доглядав він так як не працює. Просив його вибачити та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики не доведені, просив обрати цілодобовий домашній арешт з засобами контролю та заборонами, зазначив, що підозрюваний вину визнав, переховуватись від органів досудового слідства не має наміру, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше не судимий, має соціальні зв'язки, піклується про хвору бабусю та неповнолітнього сина.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.
Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Слідчим суддею врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Слідчий суддя враховує, що встановлення всіх обставин кримінального провадження, доведення факту вчинення злочину та відповідна правова кваліфікація є метою досудового розслідування.
Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Враховуючи наявні у матеріалах клопотання та досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що на даний час є достатні підстави вважати підозру обґрунтованою, так як на даний час існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йде мова - підозрюваний, міг вчинити правопорушення, та дана інформація не спростована іншими доказами.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор та слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаються на ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний не має місця офіційної роботи, як постійного джерела прибутку, неодружений, має на утриманні малолітнього сина, проживає разом з малолітнім сином та хворою бабусею, яка потребує догляду, тобто має певні соціальні зв'язки, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога. Також в судовому засіданні встановлено, що в м. Павлоград проживають батьки підозрюваного та повнолітня сестра підозрюваного, які працюють та можуть доглядати та утримувати хвору бабусю. Мати сина підозрюваного не позбавлена батьківських прав, проживає в м. Павлоград, працює, відповідно до довідки - характеристики ОСББ "Вокзальна, 6А" від 29.05.2024 мати проживає разом з підозрюваним та сином за адресою АДРЕСА_2 .
Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, обставини та обґрунтування сторони обвинувачення, позицію та обґрунтування сторони захисту, встановлені в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи вищевказані ризики, слідчий суддя, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, з огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, які інкримінуються та особи підозрюваного, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і не попередить спроби вчинити вищевказані дії, так як перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом підозрюваний буде мати доступ до засобів телефонного зв'язку, що не виключає ризику впливу на свідків, та підозрюваний є наркозалежною особою, отримує замісну терапію, тобто перебуваючи за місцем свого проживання може продовжити вчиняти злочини, а саме збувати наркотичні засоби.
Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 194 КПК України, так як під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу малолітня дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишається без батьківського піклування, так як мати дитини за поясненням підозрюваного проживає окремо, крім того, до затримання підозрюваного малолітня дитина проживала з батьком, який є наркозалежною особою та перебуває на обілу у лікаря нарколога, та бабусею яка хворіє на психічне захворювання, слідчий суддя зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини про факт залишення дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини та вирішення подальшої долі дитини, яка знаходиться в складних життєвих умовах. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України належать до тяжких злочинів, обставини вчинених кримінальних правопорушень, розмір шкоди, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати мінімальний розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.
Керуючись ст.176-178,183,186,193-194,196,197,205,309,372,395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370000601 від 18.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2, ст. 307 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11:00 год 27 липня 2024 року.
Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 11:00 год. 29.05.2024.
Строк дії ухвали - до 11:00 год 27 липня 2024 року включно.
Зобов'язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини про факт залишення дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини та вирішення подальшої долі дитини, яка знаходиться в складних життєвих умовах. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту, в якому підозрювана проживає чи перебуває,
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) заборонити спілкування зі свідками.
В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків не може перевищувати двох місяців.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У випадку невиконання підозрюваним покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1