Справа № 202/3789/24
Провадження № 2/202/3222/2024
Іменем України
30 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
представника позивача - адвоката Опари Г.В.,
представника відповідача - адвоката Пришедька В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,-
19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1996 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів, згідно розпорядження від 01.11.1996 року № 3/194896, квартира АДРЕСА_1 , належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2022 року виданого державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори, ви реєстрованого в реєстрі за № 1-2813, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 отримала спадкове майно, що складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Також відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.03.2023 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за №535, спадкоємцями 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його мати - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 . Дане свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_1 на 1/10 частку вищезазначеної квартири.
Таким чином, в результаті приватизації та спадкування, позивачу належить 1/2 частка спірної квартири, у праві власності відповідача перебуває 1/10 частка, а у третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 1/5 частці. Водночас, із співвласників, в квартирі проживають лише позивач та треті особи. Відповідач жодного дня в квартирі не мешкав, з моменту набування ним права власності на спірне майно, в квартирі не з'являвся, долею майна не цікавився й не брав участі в утриманні належного йому майна.
Позивач вказує, що вона добросовісно фактично користується квартирою, утримує її, сплачує комунальні послуги за свою частку та частку відповідача, здійснює ремонт та догляд за спірним майном.
Враховуючи викладене, позивач просить: припинити право власності ОСОБА_2 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_2 ; право власності на дану частку нерухомого майна визнати за ОСОБА_1 ; в якості компенсації вартості майна, після набрання чинності судового рішення, сплатити ОСОБА_2 грошову сумі в розмірі 128782,66 гривень, шляхом перерахування з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мачуського О.М. для розгляду справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2024 року позов залишено без руху і надано позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
01 травня 2024 року позивач подала до суду позовну заяву з усуненими недоліками, зазначеними в ухвалі судді від 24.04.2024 року.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 03 травня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
24 травня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пришедько А.Л. через систему «Електронний суд» подав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому сторона відповідача визнає позов в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опара Г.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пришедько В.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що відповідач повністю визнає позовні вимоги.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду пояснення в яких зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими й такими, що не порушують права ОСОБА_2 .. Також ОСОБА_3 зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу без її участі.
Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, натомість подала письмові пояснення в яких зазначила, що на її думку, позовні вимоги ОСОБА_8 є обґрунтованими, оскільки відповідач не проявляє інтересу до належної йому частки нерухомого майна, не мешкає в квартирі й не утримує її, а тому задоволення позову не порушить прав останнього. Також ОСОБА_4 зазначила, що вона, як співвласник не претендує на оспорювану частку квартири, не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.11.1996 року виконкомом міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням № 3/1948-96, зареєстрованого Дніпропетровським МБТІ в реєстровій книзі №45п за реєстрованим № 18, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,72 кв.м, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом серії АЕК № 432641, посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Криворотько В.М. та зареєстрованого за реєстром № 1-2813, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , є її дочка ОСОБА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НСК № 093980, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 535, спадкоємцем майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , є його мати ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 . 12.02.2000 року, по 1/10 частці квартири кожному.
На підставі даного свідоцтва про право на спадщину, зареєстровано право спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 (дата державної реєстрації 23.03.2023 року; розмір частки 1/10) та за ОСОБА_2 (дата державної реєстрації 24.03.2023 року; розмір частки 1/10), що підтверджується інформацією з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 23.02.2024 року з номером інформаційної довідки 367187054.
Також встановлено, що позивач з 26 вересня 1977 року зареєстрована й фактично мешкає у спірній квартирі та відповідно до наданої платіжної документації про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , можливо дійти висновку, що саме позивач здійснює утримання даного житла.
Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки ТОВ «ОК Прайм-Експерт» від 29.02.2024 року ринкова вартість 1/10 частки об'єкта оцінки за адресою: АДРЕСА_3 складає 128782,66 гривень.
Дану суму було внесено позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 44 від 29.04.2024 року (Платник/ініціатор: ОСОБА_1 ; Отримувач: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області; Рах.отрим.: UA158201720355229002000017442; Код отримувача: 26239738; Надавач платіжних послуг отримувача: 820172 Державна казначейська служба України, м. Київ; Особ.рах.: 1713110562; Призначення платежу: *;101;1713110562; ОСОБА_1 ;Справа 2/202/3222/24, провадження 2/202/3222/24; сума до перерахування: 128782,66 гривень).
Наведені вище встановлені судом обставини в ході розгляду справи сторонами не оспорювались й визнані відповідачем. Також зі сторони відповідача не поступало жодних заперечень щодо оцінки належної йому 1/10 частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Аналогічна за змістом норма міститься в статті 321 ЦК України.
Статтею 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч.ч. 1,2 ст. 364 ЦК України)
Статтею 346 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Згідно статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (ч. 2 ст. 365 ЦК України).
Як встановлено судом, спірна квартира на праві спільної часткової власності належить позивачу ОСОБА_1 (розмір частки 1/2), відповідачу ОСОБА_2 (розмір частки 1/10), третій особі ОСОБА_3 (розмір частки 1/5), третій особі ОСОБА_4 (розмір частки 1/5).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що частка ОСОБА_2 у спільній частковій власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , є незначною.
Також, під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що поділити в натурі спірну квартиру неможливо, як і визначити варіанти користування нею між співвласниками без відступлення від їх часток.
При цьому, відповідач визнає позов, погоджується на присудження компенсації вартості належної йому 1/10 частки спірної квартири, а позивачем попереднього внесено грошові кошти у розмірі вартості цієї частки, що складає 128782,66 гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
Окрім того, припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки відповідач має у власності інше житло, де фактично мешкає, спірною квартирою не користується. Також не буде порушено прав інших співвласників спірного майна - третіх осіб у справі, які зазначили, що не заперечуються проти задоволення позовних вимог і визнання за позивачем права власності на належну відповідачу частку.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
За таких обставин, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає можливим, на підставі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалити у підготовчому засіданні судове рішення, яким припинити, відповідно до ст.365 ЦК України, право власності ОСОБА_2 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , визнати право власності на дану частку нерухомого майна за ОСОБА_1 та в якості компенсації вартості майна перерахувати ОСОБА_2 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Дніпропетровській області грошову сумі в розмірі 128782,66 гривень.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 48, 49, 51, 76- 89, 102, 200, 203-206, 209, 210, 247, 203-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/10 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/10 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Компенсувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ринкову вартість 1/10 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виплати йому з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Дніпропетровській області грошових коштів в розмірі 128782,66 гривень, що внесені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 44 від 29.04.2024 року (Платник/ініціатор: ОСОБА_1 ; Отримувач: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області; Рах.отрим.: UA158201720355229002000017442; Код отримувача: 26239738; Надавач платіжних послуг отримувача: 820172 Державна казначейська служба України, м. Київ; Особ.рах.: 1713110562; Призначення платежу: *;101;1713110562; ОСОБА_1 ;Справа 2/202/3222/24, провадження 2/202/3222/24; сума до перерахування: 128782,66 гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженняабо прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський