Справа № 202/6794/24
Провадження № 1-кс/202/3750/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
29 травня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041660000615 у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чумаки, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Слідчий СВ відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041660000615 у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000615 27.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
29.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний визнав обставини викладені в повідомленні про підозру, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
У провадженні СВ відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000615 27.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
29.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події від 26.05.2024; протоколом огляду місця події від 27.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання потерпілому ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.
Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість знищити, сховати не знайдені в ході досудового розслідування предмети посягання, оскільки місцезнаходження викраденого майна на теперішній час не встановлено.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість впливати на свідків та потерпілого, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий наявний ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Санкція ч.4 ст.186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітню дитину, в той же час зазначена обставина не може бути підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу або в застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 конкретного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, існування ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, та вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 25.07.2024, заборонивши йому цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041660000615 у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чумаки, Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 25.07.2024 включно, заборонивши йому цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1