Справа № 234/1585/22
Провадження № 2/202/1942/2024
Іменем України
22 травня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Кіблицької Д.А.,
секретаря судових засідань Савич В.О.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2203/891 від 26.03.2008 року у розмірі 16800,00 доларів США на строк з 26.03.2008 року по 25.03.2026 рік зі сплатою процентів у розмірі 13,3% річних.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов'язаннями по кредитному договору, яка станом на 20.10.2021 року становить 43115,10 дол. США, з яких:
- заборгованість по кредиту строкова - 4121,86 доларів США;
- заборгованість по кредиту прострочена - 11654,84 доларів США;
- заборгованість по процентах поточна - 120,72 доларів США;
- заборгованість по процентах прострочена - 27217,68 доларів США.
Зазначену суму заборгованості ПАТ АБ «Укргазбанк» просить стягнути з відповідача, а також покласти на неї судові витрати.
Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року відкрите спрощене позовне провадження по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 2203/891 від 26.03.2008 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 16800,00 доларів США на строк з 26.03.2008 року по 25.03.2026 рік зі сплатою процентів у розмірі 13,3% річних
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов'язаннями по кредитному договору, яка станом на 20.10.2021 року становить 43115,10 дол. США, з яких:
- заборгованість по кредиту строкова - 4121,86 доларів США;
- заборгованість по кредиту прострочена - 11654,84 доларів США;
- заборгованість по процентах поточна - 120,72 доларів США;
- заборгованість по процентах прострочена - 27217,68 доларів США.
Доказів виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було, неналежне виконання останньою умов договору порушує майнові права і охоронювані законом інтереси позивача.
Так, в силуст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.527ЦКУкраїни боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Положеннями статті 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Згідно ч.1 ст.631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного Кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ч.2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Поряд з цим, статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ст. 78 ЦПК України, судне бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.
Аналізуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2203/891 від 26.03.2008 року, яка виникла станом на 20.10.2021 року в сумі 43115,10 доларів США.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 18202,76 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203/891 від 26.03.2008 року, яка виникла станом на 20.10.2021 року в сумі 43115,10 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 18202,76 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Кіблицька