Справа № 202/20470/23
Провадження № 2/202/1870/2024
07 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області про припинення обтяження,-
20 листопада 2023 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області про припинення обтяження.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що приблизно в вересні 1995 року позивач видала генеральне доручення на продаж своєї квартири, яка була розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 , яка назвалася посередником та обіцяла позивачу продати квартиру за найвигіднішою ціною. Проте, йшов час, а квартира так й не продалася, а ОСОБА_3 перестала виходити на зв'язок, та від сусідів позивач дізналася, що вона взяла завдаток на квартиру у трьох покупців та зникла, а покупці ходять обурені по сусідах та намагаються її знайти.
Тоді позивач почала розуміти, що її намагаються обдурити шахраї, та державний нотаріус 4 ДДНК порадив позивачу відмінити видане нею доручення й написати заяву про накладення заборони та на підставі цього він зможе накласти заборону на квартиру, щоб її ніхто не зміг продати, що вона й зробила та взагалі передумала продавати квартиру.
В 2004 році, коли позивач вирішила продати квартиру то дізналася, що на її квартиру накладений арешт (заборона) на підставі поданої неї заяви. Того ж дня, 25.08.2004 року вона написала заяву про зняття заборони та нотаріус вніс відповідні відомості до реєстру й заборону було знято.
Зараз позивач вирішила продати належну їй квартиру та коли з покупцями прийшли до нотаріальної контори нотаріус їй повідомила, що Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області 10.04.2007 року було внесено відомості про заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 4778377 на підставі тієї самої, її заяви про накладення заборони від 23.01.1996 року, р.4-2178 4нк.
Однак нотаріус їй зазначила, що вона не може вилучити цю заборону, тому, що в нотаріальній конторі відсутні будь-які документи (архівні документи) на підставі яких було зареєстровано вищезазначену заборону так само, як і відсутня копія документу (її заяви) на підставі якого було внесено відомості про вищезазначену заборону, а також повідомила, що в нотаріальному архіві так само відсутні будь-які документи на підставі яких було внесено вищезазначену заборону, та зазначила, що вона може надати їй постанову про відмову, після чого вона зможе звернутися до суду та зняти вищезазначену заборону.
Тому, позивач вимушена звернутися з даною позовною заявою до суду адже позбавлена можливості захистити свої права в позасудовому порядку.
Просила суд: скасувати заборону (архівний запис) № 4778377, зареєстровану 10.04.2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області, внесену на підставі заяви № 1-182 від 23.01.1996 року та припинити заборону (архівний запис) № 4778377, зареєстровану 10.04.2007 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2023 року, головуючим суддею у розгляді справи визначено суддю Слюсар Л.П.
Ухвалою судді від 24 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.
26.07.2023 року до суду надійшов відзив від відповідачаДержавного нотаріального архіву в Дніпропетровській області в якій вказали на те, що вчинення будь-яких нотаріальних дій державними нотаріальними архівами законом не передбачено, повноважень про накладання та зняття заборони відчуження (арештів) нерухомого майна державні нотаріуси державних нотаріальних архівів не мають.
Вказали, що в період з 1992 по червень 1997 року до створення Єдиної електронної бази даних заборон (арештів), записи про обтяження нерухомого та рухомого майна робилися на паперових носіях - в Реєстрі державної нотаріальної контори для реєстрації заборон (арештів) жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку і Алфавітних книгах заборон (арештів).
При надходженні до державної нотаріальної контори повідомлення банку, постанови або ухвали суду про накладання заборони на майно, заяви зацікавленої в накладанні заборони особи, тощо, державний нотаріус нотаріальної контори вносив запис про заборону (арешт) до Реєстру (на паперовому носії) державної нотаріальної контори для реєстрації заборон жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку а також арештів(заборон) накладених судовими та слідчими органами, та одночасно вносився запис в Алфавітну книгу накладених заборон.
Згідно наказу Міністерства Юстиції України № 41/5 від 27.05.1997 року було створено Єдиний Реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - єдину комп'ютерну базу даних України, в яку всі державні нотаріальні контори України мали перенести всю інформацію про накладені заборони і арешти з паперових носіїв - Реєстрів державних нотаріальних контор для реєстрації заборони відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово- будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборони) накладених судовими та слідчими органами та з Алфавітних книг накладених заборон, також одночасно вноситься і до електронної бази даних.
Перенесення інформації з бази даних раніше створеного прикладного програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (база даних раніше створеного електронного реєстру протягом 1997-2000 р. р.) до бази даних нового прикладного програмного забезпечення (база даних модернізованого реєстру) здійснювалося частинами державними нотаріальними конторами за окремими нотаріальними округами.
Згідно відомостей викладених в позовній заяві, вбачається, заборону відчуження на належне позивачу нерухоме майно було накладено - тобто, вчинено нотаріальну дію, відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та зареєстровано в Реєстрі державної нотаріальної контори для реєстрації заборон жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку (на паперовому носії), 23.01.1996 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на підставі заяви власника майна від 23.01.1996 року.
Після створення єдиної комп'ютерної бази даних України - Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 06.08.1997 року заборона відчуження нерухомого майна була перенесена в новостворений електронний реєстр, як архівний запис №17815DNIPER1, а пізніше, цей самий запис про заборону (дата виникнення обтяження -23.01.1996) було автоматично перенесено - в оновлену електронну базу даних до Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - 10.04.2007 року за реєстраційним № 4778377.
Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 10.04.2007 року про ніби то накладання Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області арешту (архівний запис) на нерухоме майно не відповідає дійсності.
Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області будь-які записи про накладання заборон до Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, не вносилися ні 23.01.1996 року, ні 06.08.1997 року, ні 10.04.2007 року.
Вказали, що державний нотаріальний архів не має доступу (не підключений) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки державні нотаріуси Державного нотаріального архіву не є державними реєстраторами та не наділені повноваженнями для роботи з вищевказаними Реєстрами.
Вважають, що Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не є належним відповідачем, в позовні вимоги позивача ОСОБА_2 до Державного нотаріального архіву є неправомірними.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року витребувано у Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори докази по справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року витребувано у Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області докази по справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених в позові підстав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився. Відповідно до заяви, яка надійшла до суду 03.05.2024 року просили суд здійснити розгляд справи без участі представника Державного нотаріального архіву.
Представник відповідача Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. Відповідно до заяви, документ сформований в системі «Електронний суд» 29.03.2024 року просили суд здійснити розгляд справи без участі представника та ухвалити рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер довідки 354973164 від 19.11.2023 року ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу, ВСА №321066 реєстр 1-872, 10.03.2005, посвідчений Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою є власником квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 8340897. Відповідно до договору купівлі-продажу, ВМВ №231873, реєстр 242, 17.02.2009, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дерев'янко О.К. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 .
Тип обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 4778377; зареєстровано: 10.04.2007 р. 16:38:41 за № 4778377 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, підстава обтяження: заява, 1-182, 23.01.1996, приватний нотаріус, від.довір. (07.09.95); об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, усе нерухоме майно, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле. Власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: архівний номер: №17815DNIPER1, Архівна дата: 06.08.1997, Дата виникнення: 23.01.1996, № реєстра: 1945-21, внутр. № 4901152729ЕЕ412В4640, коментар: р.4-2178 4нк.
Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. від 16 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 в вилучені запису про заборону з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень накладену на підставі заяви 1-182 від 23.01.1996 року, яку зареєстровано Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області 10.04.2007 року за реєстровим №4778377 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна накладену на підставі заяви 1-182 від 23.01.1996 року.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст.16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.35 Закону України «Про нотаріат» державні нотаріуси у державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.
Згідно норм Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що були чинними в період 1992-2009 років, повноваженнями з накладання та зняття заборон (арештів) нерухомого та рухомого майна були наділені державні нотаріуси державних нотаріальних контор за місцем знаходження такого майна.
В судовому засіданні встановлено, що заборону відчуження на належне позивачу нерухоме майно було накладено - тобто, вчинено нотаріальну дію, відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та зареєстровано в Реєстрі державної нотаріальної контори для реєстрації заборон жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку (на паперовому носії), 23.01.1996 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на підставі заяви власника майна ОСОБА_2 від 23.01.1996 року №1-182.
Як вбачається із документів, наданих Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду про витребування доказів, 25.08.2004 року ОСОБА_2 було подано заяву про скасування арешту, накладеного нею на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений за її заявою від 23.01.1996 року та відповідно до повідомлення про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.08.2004 року №2634, арешт на все майно знято.
Однак, після створення єдиної комп'ютерної бази даних України - Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 06.08.1997 року заборона відчуження нерухомого майна була перенесена в новостворений електронний реєстр, як архівний запис №17815DNIPER,а пізніше, цей самий запис про заборону (дата виникнення обтяження -23.01.1996) було автоматично перенесено - в оновлену електронну базу даних до Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - 10.04.2007 року за реєстраційним № 4778377.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивачем ОСОБА_2 з метою недопущення шахрайських дій щодо її нерухомого майна 23.01.1996 року було подано до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контри заяву про накладання заборони на квартиру, яка була скасована за її заявою 25.08.2004 року та відповідно Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області ніякого відношення до заборони не має та право позивача жодним чином ним не порушено та відповідно Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не є належним відповідачем по справі.
Оскільки записи обтяжень є архівними, та вносились безпосередньо Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, то враховуючи предмет спору, належним відповідачем по справі є Четверта дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області.
Виходячи із вищевикладеного та беручи до уваги, що 10.04.2007 року було внесено відомості про заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 4778377 на підставі заяви позивача, про накладення заборони від 23.01.1996 року №1-182, яка за її заявою від 25.08.2004 року скасована та існування заборони на все майно позивача є безпідставним та таким, що порушує охоронювані законом майнові права позивача, як власника майна, а тому встановлене обтяження підлягає припиненню.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати не розподіляються, що не суперечить чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори (49023, м. Дніпро, вул. Радистів, код ЄДРПОУ 02890966), Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 14, код ЄДРПОУ 36840613) про припинення обтяження - задовольнити .
Скасувати заборону (архівний запис) № 4778377, зареєстровану 10.04.2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області, внесену на підставі заяви № 1-182 від 23.01.1996 року та припинити заборону (архівний запис) № 4778377, зареєстровану 10.04.2007 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.05.2024 року.
Суддя Л.П. Слюсар