Номер провадження: 22-ц/813/4868/24
Справа № 947/28940/23
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
21.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,
на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року,
за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якої зазначило, що 31.01.2022 року на підставі кредитного договору № 1002082647801 відповідачу видано кредит у розмірі 168028 грн.
Відповідач не виконує своїх кредитних зобов'язань за договором. Заборгованість станом на 05.07.2023 року становить 242406 грн, з яких: 161027,44 грн заборгованість за кредитом, 21,56 грн - заборгованість за процентами, 81357 грн заборгованість за комісією.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість 242406 грн та вирішити питання про стягнення судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 19 грудня 2023 року позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив.
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 20 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовив.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 168028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.55588930.143790.8810 від 31.01.2022 року, відповідач не дотримався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 05.07.2023 року в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 242406 грн, тому вважав, що позовна заява підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просить заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, та зобов'язати позивача здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року як комісію за обслуговування кредитної заборгованості - в рахунок погашення основного боргу за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , зазначає, що копію позовної заяви не отримувала, судом першої інстанції позовну заяву не завантажено до підсистеми Електронний суд, що позбавило останню можливості подати відзив на позовну заяву. Вважає несправедливими положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Посилається на позицію викладену Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 року по справі № 583/3343/19, відповідно до якої визнано недійсними положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни і розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором.
Скаржник вважає, що комісію за обслуговування кредитного договору встановлено незаконно, тому заборгованість по комісії у розмірі 81357 грн сплаті не підлягає.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 10.04.2024 року відкрив апеляційне провадження, роз'яснив Акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» право подати до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу позивач отримав 11.04.2024 року та 25.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Відповідачем 24.04.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд подано відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що вказаний відзив підлягає залишенню без розгляду з огляду на пропуск строку на його подання.
Так, Одеський апеляційний суд ухвалою від 10.04.2024 року відкрив апеляційне провадження.
Як вже зазначалось копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу позивач отримав 11.04.2024 року о 18:55:06 годині та 25.03.2024 року о 17:09:48 годині в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Враховуючи викладене, останнім днем для подання відзиву, з урахуванням положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, є 22.04.2024 року.
З відзивом на апеляційну скаргу позивач звернувся 24.04.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд.
Отже відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.04.2024 року.
Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Апеляційний суд зазначає, що як прохальна частина відзиву, так і його зміст не містять клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Окремого клопотання про поновлення строку до відзиву також не додано, враховуючи викладене відзив підлягає залишенню без розгляду.
Копію ухвали про відкриття скаржник та її представник отримали 11.04.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
09.05.2024 року скаржником до апеляційного суду подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Частиною першої статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 242406 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 * 100 = 2684000 грн).
Тому розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 168028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.55588930.143790.8810 від 31.01.2022 року, відповідач не дотримав умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 05.07.2023 року в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 242406 грн, тому вважав, що позовна заява підлягає задоволенню.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2022 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням вказаної заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «Пумб» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому числі через дистанційні канали обслуговування, а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідач підписуючи заяву № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб просила надати споживчий кредит у розмірі 168028 грн, на строк 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розмір процентної ставки 0,010% річних, схема повернення кредиту ануїтетна.
Заява № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб містить графік платежів за договором кредиту, з якого вбачається - платіжні періоди з 31.01.2022 року по 31.01.2024 року, чиста сума кредиту 12025,94 грн щомісяця та 12025,73 грн (останній платіж), 288622,35 грн - усього за 24 місяці.
Підписуючи вказану заяву відповідач, зокрема погодилась з тим, що ознайомлена з ДКБО, тарифами банку та цілком згодна з усі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також що ОСОБА_1 отримала від банку примірник заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002082647801 від 31.01.2022 року.
На підставі вказаної заяви відповідачу відкрито 31.01.2022 року рахунок НОМЕР_1 в національній валюті.
До заяви № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивачем додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, в якому зазначено сума кредиту 168028 грн, строк кредитування 24 місяці, процентну ставку 0,010 %, щомісячну комісію за обслуговування кредиту 2,99%; розрахунок заборгованості, виписку по особовому рахунку з 31.01.2022 року по 05.07.2023 року.
Видача коштів у розмірі 168028 грн підтверджується платіжною інструкцією № TR.55588930.143790.8810 від 31.01.2022 року, згідно якої призначення платежу - надання кредитних коштів за договором № 1002082647801 від 31.01.2022 року за позикою ОСОБА_1
05.07.2023 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлялась письмова вимога (повідомлення), з якої вбачається, що банком повідомлялось про наявність заборгованості, яка станом на 05.07.2023 року складає 242406 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку позивач).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки відповідачем підписано заяву № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про розмір кредитного ліміту, розмір встановлених процентів, строк кредитування, порядок погашення заборгованості, то сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема розмір кредиту, розмір процентів за користування кредитом, порядок погашення заборгованості тощо.
Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідачем обставини підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечуються.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Пумб» за кредитним договором № 10002082647801 від 31.01.2022 року вбачається, що станом на 05.07.2023 року наявна заборгованість по сумі кредиту у розмірі 161027,44 грн, заборгованість по процентам 2156 грн, заборгованість по комісії 81357 грн.
З виписки по рахунку вбачається, що відповідачу на картковий рахунок надійшли кошти за договором позики та останньою здійснювалось погашення заборгованості, зокрема 31.01.2022 року у розмірі 100 грн, 25.02.2022 року - 128 грн, 26.02.2022 року - 11798 грн.
Апеляційним судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості у взаємозв'язку з випискою по рахунку. Відповідачем наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, власного розрахунку не надано.
Враховуючи надання позивачем належних доказів отримання кредитних коштів, погодження сторонами процентної ставки та не спростування відповідачем наданого розрахунку заборгованості колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами.
Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з нарахуванням позивачем комісії за користування кредитом. Колегія суддів в цій частині вважає слушними доводи апеляційної скарги та зазначає таке.
У пункті 5 розділу «Споживчий кредит» заяви № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відповідачем визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99%. Розділ заяви «Графік платежів» містить відомості про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 5024,04 грн щомісяця. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року становить 120576,96 грн.
Отже умовами, укладеного між сторонами договору передбачена сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Положеннями п. 5.7.3 публічної пропозиції АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 01.11.2023 року) визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касові операції щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.
Колегія суддів вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки публічна пропозиція АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщена на офіційному сайті позивача змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви публічну пропозицію АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Оскільки, публічна пропозиція АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підписана відповідачем, остання як не може вважатись частиною договору приєднання, так і не містить чіткого переліку послуг, з яким ознайомилась відповідач та з яким остання погодилась.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому, як в заяві № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і в паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяви № 1002082647801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заборгованість заявлена позивачем до стягнення підлягає зменшенню на розмір нарахованої комісії у розмірі 81357 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що судом першої інстанції на виконання вимог ст. 190 ЦПК України копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви надсилалось відповідачу на адресу реєстрації. Колегія суддів звертає увагу, що саме така адреса зазначалась відповідачем у подальших процесуальних заявах, поданих до суду.
Конверт з рекомендованим повідомленням повернувся не врученим із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою», тому у відповідності до положень п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав копію ухвали про відкриття провадження.
13.11.2023 року відповідачем подано заяву про відкладення розгляду справи, в якій остання зазначила, що копію позовної заяви не отримала.
17.11.2023 року представником відповідача за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд надано заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи, шляхом їх завантаження в Електронний суд. 18.12.2023 року представник відповідача надала заяву про відкладення розгляд справи через неможливість ознайомитись з матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції позовну заяву не завантажено до підсистеми Електронний суд, що позбавило останню можливості подати відзив на позовну заяву колегією суддів відхиляються, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність особистих кабінетів Електронного суду як у ОСОБА_1 , так і у її представника ОСОБА_2 .
Доказів того, що судом першої інстанції позовну заяву не завантажено до підсистеми Електронний суд, матеріали справи не містять, як до суду першої інстанції, так і до апеляційної скарги відповідні докази, зокрема роздруківку з особистого кабінету Електронного суду, не долучено.
Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 376 ЦПК України визначені підстави обов'язкового скасування судового рішення через порушення норм процесуального права: справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи виконання судом першої інстанції вимог ст. 190 ЦПК України, відсутності доказів наявності об'єктивних перешкод для відповідача або його представника щодо можливості ознайомитись з матеріалами справи, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 376 ЦПК України, якою визначено виключні підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є наслідком скасування оскаржуваного рішення.
В апеляційній скарзі відповідач просить зобов'язати позивача здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року як комісію за обслуговування кредитної заборгованості - в рахунок погашення основного боргу за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року.
Положеннями ст. 376 ЦПК Украйни встановлені межі апеляційного перегляду, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем зустрічного позову про зобов'язання позивача здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року як комісію за обслуговування кредитної заборгованості - в рахунок погашення основного боргу за договором комплексного банківського обслуговування № 1002082647801 від 31.01.2022 року не заявлено.
Об'єктивних доказів наявності перешкод у реалізації вказаного права апеляційним судом не встановлено.
Судом першої інстанції вказані вимоги відповідача не були предметом розгляду, та під час розгляду справи судом першої інстанції не заявлялись, тому враховуючи положення ст. 376 ЦПК України останні не можуть бути задоволені апеляційним судом.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви банком сплачено судовий збір у розмірі 3636,09 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 25 від 29.08.2023 року.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2415,82 грн (66,44%) за подання позовної заяви.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» підлягає стягненню судовий збір 2415,82 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 рокуслід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором з 242406 грн до 161049 грн, та розмір судового збору з 3636,09 грн до 2415,82 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем сплачено 605,60 грн, що підтверджується квитанцією від 22.01.2024 року.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 4063,30 грн, що підтверджується квитанцією № 5430-4260-9774-0551 від 05.04.2024 року.
Вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню на 33,56 %, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір 1363,64 грн.
За подання заяви про перегляд заочного рішення з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 203,24 грн (33,56%).
Враховуючи викладене з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий за подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 1566,88 грн.
Керуючись статтями 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року, змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором з 242406 грн до 161049 грн та розмір судового збору з 3636,09 грн до 2415,82 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 1566,88 грн
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
В.В. Кострицький