Справа № 308/1828/24
30 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22023070000000148 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.
На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022, після захоплення міста, окупаційні війська рф захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці РФ, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво Російської Федерації.
В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.
Зокрема, у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (код ЄДРПОУ 08564699, м. Херсон, вул. Некрасова, 234) створено незаконний орган з питань виконання покарань - «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» (далі - «УСИН по Херсонской области»), зареєстрований як юридична особа РФ, який розпочав функціонувати з 01.06.2022 та об'єднав у собі всі установи виконання покарань, які знаходились на тимчасово окупованій території.
Починаючи з 01.06.2022 на службу в незаконний правоохоронний орган - «УСИН по Херсонской области» набрано штат працівників. Зокрема, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року, прийнято на службу громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обійняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони «УСИН по Херсонской области» із присвоєнням спеціального звання - рядовий внутрішньої служби. До кола службових обов'язків ОСОБА_3 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримання ув'язнених на території установи.
Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене «УСИН по Херсонской области» є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянкою України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони незаконного «УСИН по Херсонской области», створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Одночасно з цим ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року приступила до виконання своїх службових обов'язків у незаконному «УСИН по Херсонской области».
Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію «УСИН по Херсонской области» та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв'язку з цим ОСОБА_3 , здійснюючи колабораційну діяльність, у жовтні 2022 року виїхала із АДРЕСА_2 ), де продовжила виконувати свої службові обов'язки.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченої (in absentia), котра показань суду не надавала.
ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.
Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).
До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов'язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов'язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
Так, згідно копії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.01.2024 року, згідно якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023070000000148 від 31.10.2023 за підозрою громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, зареєстрованої за адресою - АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Крім того, судом встановлено, що 27.09.2023 у кримінальному провадженні № 22023070000000148 від 15.06.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_6 від 31.10.2023 року оголошено в розшук підозрювану у кримінальному провадженні громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії особової картки Державної міграційної служби України від 16.08.2023 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що вона документована паспортом громадянина України номер НОМЕР_1 , дата видачі 22.05.2019, орган видачі - Суворовський відділ у м. Херсоні УДМС у Херсонській області..
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 22023070000000148 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, що їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно неї перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з'явилася.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим вона викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченої до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що відносно неї розпочато кримінальне провадження. Обвинувачена мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченій, надавались захиснику.
У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Під час судових дебатів прокурор серед іншого вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину) були всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченої кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом належних та допустимих доказів. Прокурор просила визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити їй покарання за ч.7 ст. 111-1 КК України 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією усього належного їй майна на користь держави.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої, вона не зв'язлася зі своєю підзахисною, тому невідома її позиція. Вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.7 ст. 111-1 КК України не доведена, у зв'язку з недоведення добровільності. Просила врахувати, що ОСОБА_3 раніше не судима та виправдати її.
Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.10.2023 за №22023070000000148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування (т. 2 а.с.1);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.06.2023 за №22023230000000328, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування (т. 2 а.с.1);
- повідомленням заступника начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення №71/22/1-193-1655 від 15.06.2023 року та рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу ГВЗНД Управління СБУ в Херсонській області ОСОБА_8 №71/22/1/193-1654 від 13.06.2023 про виявлені ознаки кримінального правопорушення, за яким в діях громадян ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України, До рапорта долучено матеріали протиправної діяльності вищезазначених осіб, на 19 арк. та копія штатного розпису «ИК «Северная справительная колония №90» УСИН по Херсонской области» на 27.07.2022 року, у якій серед інших зазначено «отдел охраны, младший инспектор 2 категории, ОСОБА_14 - рядовой внутренней службы» (т. 2 а.с.16-42);
- протоколом огляду та додатками до нього від 03.08.2023 року, складений старшим слідчим в ОВС 1 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області підполковником юстиції ОСОБА_15 , відповідно до якого в інтернет-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » здійснено пошук із введенням критеріїв пошуку, внаслідок чого встановлено, що серед зареєстрованих юридичних осіб у рф значиться наступна: «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» з юридичною адресою: «РОССИЯ, ХЕРСОНСКАЯ ОБЛ., ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ДРУЖБЫ УЛ., Д. 4» (т. 2 а.с.77-82);
- копією протоколу огляду предмета та додатками до нього від 01.08.2023, який проведеного старшим оперуповноваженим відділу ВОР Херсонського управління ДВБ НПУ майором поліції ОСОБА_18 в рамках кримінального провадження за №22023230000000328 від 15.06.2023, підсобного приміщення на території ДУ «Північна виправна колонія №90» за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. 234. Такий огляд було проведено в присутності понятих, за участю керівника ДУ «ПВК №90»- виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Північна виправна колонія №90»- ОСОБА_19 . Огляд проведено на підставі добровільної згоди особи, яка є його керівником ОСОБА_19 , письмова згода додана до протоколу. В ході проведення огляду було виявлено та вилучено копії документів: «Табель рабочего времени отдела безопасности «Северной исправительной колонии (№90) за июль месяц 2022 года», «Табель рабочего времени отдела безопасности «Северной исправительной колонии (№90) за август месяц 2022 года», «Табель рабочего времени отдела безопасности «Северной исправительной колонии (№90) за сентябрь месяц 2022 года», «Список по штатному расписанию Учреждения ИК «Северная исправительная колония №90» УСИН по Херсонской области» на 27.07.2022 року, у якій серед інших осіб зазначено «отдел охраны, младший инспектор 2 категории, ОСОБА_14 - рядовой внутренней службы» (т. 2 а.с.91-111);
- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.01.2024 року по справі №308/960/24 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000148 від 31.10.2023, за підозрою громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсон, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 2 а.с.134-138);
- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.01.2024 року по справі №308/960/24 про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсон, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (т. 2 а.с.139-144);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 за участі свідка ОСОБА_20 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_20 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред'являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.147-151);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2023 за участі свідка ОСОБА_21 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_21 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомив, що впізнав особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред'являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.152-156);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 за участі свідка ОСОБА_22 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_22 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред'являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.157-161);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 за участі свідка ОСОБА_23 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_23 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред'являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.162-166);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 11.08.2023 року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання серед інших обставин повідомила, що станом на 24.02.2022 року вона працювала в державній установі «Північна виправна колонія №90» на посаді молодшого інспектора відділу охорони в місті Херсон до жовтня 2022 року. Північна виправна колонія №90 в місті Херсон перейшла працювати під російське законодавство та під російський прапор з 01.06.2022 року, про що особовому складу було повідомлено усно начальником державної установи Північна виправна колонія №90 ОСОБА_24 на загальному шикуванні. Стосовно ОСОБА_3 повідомила, що вона працювала в Північній виправній колонії №90 з липня 2022 року десь до початку жовтня 2022 року, в її обов'язки входило охороняти периметр. Зазначила, що жодних заходів фізичного, психологічного впливу на ОСОБА_3 не здійснювалось, морально-психологічний стан в неї був нормальний. З нею вона не спілкувалась, але впізнати її зможе за рисами обличчя. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.174-182);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , від 14.08.2023року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого останній сереж інших обставин повідомив, що станом на 24.02.2022 року перебував на посаді начальника чергової варти в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон та працював до вересня 2022 року, в його обов'язки входило забезпечення варти особового складу. Північна виправна колонія №90 перейшла працювати з 01.06.2022 року під російське законодавство, про що було повідомлено особовому складу під час шикування начальником колонії ОСОБА_24 . Стосовно ОСОБА_3 повідомив, що познайомився з нею на роботі в Північній виправній колонії АДРЕСА_3 , вона влаштувалась в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон приблизно десь в червні 2022 року, і знав її приблизно 5 місяців. Бачив її десь до вересня 2022 року на робочому місці, разів 8 на місяць бачив. Вона працювала на посаді молодшого інспектора відділу охорони, до її обов'язків входило забезпечення охорони периметру і не допустити втечу засуджених. Зазначив, що ніхто не змушував ОСОБА_3 працювати, вона сама добровільно прийшла на роботу по об'яві, морально-психологічний стан її був задовільний. Впізнати ОСОБА_3 зможе за рисами обличчя. Де вона зараз йому не відомо. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.183-193);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від 11.08.2023 року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання серед інших обставин повідомила, що працювала з травня 2022 року в Державній установі Північна виправна колонія №90 на посаді молодший інспектор охорони, перевіряла документи та дивилась щоб нічого забороненого не проносили в зону. Працювала до кінця жовтня 2022 року. З літа 2022 року Північна виправна колонія №90 почала працювати під окупаційною владою, співробітників збирав начальник виправної колонії м. Херсон ОСОБА_24 . Стосовно ОСОБА_3 повідомила, що познайомилась з нею на початку літа 2022 року та знала її все літо. Вона працювала на посаді молодшого інспектора охорони, займалась охорною периметру, дивилась щоб засуджені не скоїли побіг. Зазначила, що ОСОБА_3 залишалась працювати на посаді до початку жовтня 2022 року, морально-психологічний стан в неї був нормальний. Отримувала зарплату в рублях. Ій відомо, що на даний час ОСОБА_3 перебуває на окупованій території міста Херсон, оскільки вона сама їй про це сказала. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.194-204);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , від 08.08.2023року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання серед інших обставин повідомила, що станом на 24 лютого 2022 року вона працювала в Північній виправній колонії №90 в місті Херсон на прохідній сторожем до вересня 2022 року. Підтвердила, що Північна виправна колонія №90 з червня 2022 року перейшла працювати під російське керівництво та під російський прапор, про що їй повідомив начальник відділення ОСОБА_24 . Стосовно ОСОБА_3 зазначила, що знайома з нею, знає що в червні 2022 року вона прийшла влаштовуватись на роботу, і працювала в Північній виправній колонії АДРЕСА_3 у віці 22 роки. Працювала на посаді молодшого інспектора з кінця червня по вересень 2022 року. До її безпосередніх обов'язків входило охорона периметру території в Північній виправній колонії АДРЕСА_3 . Зазначила, що ОСОБА_3 добровільно сама прийшла влаштовуватись на роботу, була в задовільному стані. Вона їй казала, що їй подобається робота, зарплата в неї висока, обіцяли їй кар'єрний ріст. На даний час ОСОБА_3 перебуває на окупованій території міста Херсон, на лівобережжі. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.205-216).
Крім цього, згідно особової картки Державної міграційної служби України гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться документованою паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданим 22.05.2019 року Суворовським відділом у м. Херсоні УДМС у Херсонській області. Вказане підтверджує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.
Окрім того, допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими процесуальними документами:
- постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_25 про виділення матеріалів досудового розслідування від 31.10.2023, якою постановлено виділити із матеріалів досудового розслідування №22023230000000328 від 15.06.2023, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України матеріали кримінального провадження стосовно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 2 а.с.2-9);
- постановою заступника начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області ОСОБА_26 від 15.06.2023 року про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.11);
- дорученням слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_27 №71/22/1/198-1159 від 19.06.2023 року про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 та 41 КПК України в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.12-13);
- постановою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_28 від 16.06.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.14-15);
- постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 13.07.2023, згідно якого здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22023230000000328 доручено слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області (т. 2 а.с.53-54);
- постановою начальника 1 відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_30 від 17.07.2023 про здійснення досудового розслідування слідчою групою у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 17.07.2023 року(т. 2 а.с.55);
- постановою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_31 від 13.07.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.56-57);
- постановою начальника 1 відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_30 від 31.11.2023 про здійснення досудового розслідування слідчою групою у кримінальному провадженні №22023070000000148 від 31.10.2023 року(т. 2 а.с.58-59);
- постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_32 від 31.10.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023070000000148 від 31.10.2023 (т. 2 а.с.60-61);
- дорученням №58/6/4209 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_33 від 31.10.2023 адресоване начальнику 1-го відділу ГВЗНД в Херсонській області ОСОБА_34 у порядку ст. 40 та 41 КПК України в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.48-49);
- постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 від 31.10.2023 року про оголошення розшуку підозрюваної - громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.64-68);
- постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 від 31.10.2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000148 від 31.10.2023 (т. 2 а.с.69-72);
- постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 від 31.10.2023 року про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000148 від 31.10.2023 (т. 2 а.с.69-72);
- дорученням №58/6/2405 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_33 від 17.07.2023 адресоване начальнику 1-го відділу ГВЗНД в Херсонській області ОСОБА_34 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.83-84);
- відповіддю на доручення №71/22/1/193/33 від 07.08.2023, з якої слідує, що 07.05.2022 року у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією російської федерації на базі державної установи «Північна виправна колонія (№90)» створено незаконний орган з питань виконання покарань т.зв. «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», зареєстрований як юридична особа рф, який розпочав функціонувати з 01.06.2022 року. Починаючи з 01.06.2022 року на службу в вищезазначений незаконний правоохоронний орган набрано штат працівників, серед яких зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання - рядового внутрішньої служби (т. 2 а.с.85-87);
- відповіддю на доручення з додатком №4667/42-21/01-2023 від 08.08.2023 згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначено на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання - рядового внутрішньої служби (т. 2 а.с.88-90);
- дорученням №58/6/2931 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_33 від 08.08.2023 адресоване начальнику 1-го відділу ГВЗНД в Херсонській області ОСОБА_34 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.112-114);
- відповіддю на доручення №71/22/1/193-3667 від 25.08.2023, згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання - рядового внутрішньої служби. У службові обов'язки ОСОБА_3 входило здійснення контролю за дотриманням режиму утримування ув'язнених на території установи. Також додано протоколи допиту свідків та впізнання особи за фотознімками (т. 2 а.с.115-117);
- дорученням №71/22/1/193-3250 заступника начальника управління СБУ в Херсонській області ОСОБА_7 у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.118);
- постановою начальника 1 відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_30 від 18.10.2023 про здійснення досудового розслідування слідчою групою у кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.119);
- дорученням заступника начальника управління СБУ в Херсонській області ОСОБА_7 у порядку ст. 40 КПК України №71/22/1/193-3253 від 10.08.2023, начальнику ДУ Північна виправна колонія №90 про направлення документів на підтвердження проходження служби в установі ДУ Північна виправна колонія №90, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.121);
- відповіддю ДУ Північна виправна колонія №90 №28/8-752/Прг/ВС від 11.08.2023 на доручення №71/22/1/193-3253 від 10.08.2023 згідно якої така особа до оголошення простою в установі в списках особового складу не перебувала (т. 2 а.с.122);
- дорученням у порядку ст. 40 КПК України №58/6/3009 від 11.08.2023 про проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій зокрема стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання - рядового внутрішньої служби (т. 2 а.с.123-125);
- відповіддю на доручення №5300/42-21/01-2023 від 30.08.2023 згідно якої встановлено осіб, які працевлаштовувались до «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» на добровільній основі, серед яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначена на посаду «молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду та безпеки» із присвоєнням спеціального звання - рядового внутрішньої служби. Після призначення, до листопада 2022 року вказана особа проходила службу в «УСИН по Херссонской области» у м.Херсон, а з листопада 2022 року, після деокупації м.Херсон, разом з незаконним органом переїхала у АДРЕСА_2 на тимчасово окуповану територію (т. 2 а.с.126-128);
- постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_35 від 27.09.2023 про залучення захисника в кримінальному провадженні №22023230000000328 від 15.06.2023 року (т. 2 а.с.129);
- відповіддю на доручення 38/6/100 від 05.01.2024 у порядку ст. 40 КПК України №71/22/8-76 від 08.01.2024, згідно якої громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про вчинення щодо неї фізичного чи психологічного примусу з метою надання допомоги державі-агресору чи її окупаційній владі до правоохоронних органів України не зверталася (т. 2 а.с.145);
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
Дослідивши і перевіривши в ході судового розгляду протоколи допиту свідків, хід і результати допиту яких фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації, у відповідності до вимог ч.11 ст. 615 КПК України, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що такі можуть бути використані як докази, є конкретними та узгоджуються із сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
Під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно частини 7 ст. 111-1 КК України визначено відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Суб'єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.
З суб'єктивної сторони колабораційна діяльність характеризується прямим умислом.
Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Тобто, варто зазначити, що у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
Так, дослідженими доказами достовірно встановлено, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони незаконного «УСИН по Херсонской области», створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Одночасно з цим ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у червні 2022 року, але не раніше 01 червня 2022 року приступила до виконання своїх службових обов'язків у незаконному «УСИН по Херсонской области».
Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію «УСИН по Херсонской области» та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв'язку з цим ОСОБА_3 , здійснюючи колабораційну діяльність, у жовтні 2022 року виїхала із м. Херсона за місцем нової дислокації незаконного «УСИН по Херсонской области» ( АДРЕСА_2 ), де продовжила виконувати свої службові обов'язки.
Також встановлено, що створення так званого «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» («УСИН по Херсонской области»), в якому ОСОБА_3 зайняла посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони «УСИН по Херсонской области» із присвоєнням спеціального звання - рядовий внутрішньої служби, не передбачено законодавством України, у зв'язку з чим вказаний правоохоронний орган є незаконним.
На підставі досліджених письмових доказів, та оглянутих відео-доказів, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 діючи добровільно та умисно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Крім того, з огляду на вік обвинуваченої, очевидно, що остання усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
При цьому, слід зазначити, що доводи захисника про те, що ОСОБА_3 необхідно виправдати у пред'явленому обвинуваченні за ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки здійснюючи судовий розгляд за відсутності обвинуваченої неможливо встановити чи вчинені інкриміновані їй дії нею добровільно, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Натомість, із досліджених судом матеріалів, не було встановлено жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність зайняття ОСОБА_3 вищевказаної посади. Навпаки, дослідивши надані стороною обвинувачення протоколи допиту свідків, результати яких у відповідності до вимог ч.11 ст. 615 КПК України, зафіксовано за допомогою відеофіксації, суд приходить до висновку, що і показаннями свідків підтверджується добровільність зайняття ОСОБА_3 посади молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони «УСИН по Херсонской области» із присвоєнням спеціального звання - рядовий внутрішньої служби. Докази, що обвинувачену примушували до зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території за встановлених вище судом обставин, відсутні. Ніяких об'єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_3 застосовувався фізичний та/або психічний примус, внаслідок застосування яких/якого обвинувачена вчинила інкриміновані їй дії, суду не надано, тому правові підстави вважати про наявність обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння ОСОБА_3 , у суду відсутні.
За наведеного суд визнає неспроможними доводи захисника про необхідність виправдання ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також, при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима (т.2 а.с.167), згідно довідки №93 від 18.08.2023 ОСОБА_3 на обліку в Херсонській міській психоневрологічній поліклініці не перебуває (т.2 а.с. 172), згідно відповіді КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги Херсонської обласної ради №560 від 23.08.2023 гр. ОСОБА_3 на диспансерному обліку у Наркологічному центрі КНП «ХОРНПД№ ХОР не перебуває (т.2 а.с. 173).
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч.2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного їй майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій до суду не звертався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374,395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 111-1 КК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1