29 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/4810/24 пров. № А/857/8348/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року, ухвалене головуючим суддею Левчуком О.В. у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, від 01 березня 2024 року №13 та закрити провадження у справі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що відповідно до рішення Рівненської міської призовної комісії позивачу надано відстрочку від призову на строкову військову службу до 04.07.2021(протокол засідання №8 від 21.10.2019), однак після закінчення відстрочки ОСОБА_1 на засідання призовної комісії не з'явився. Зазначає, що згідно рішення Рівненської міської призовної комісії відповідні матеріали щодо даного випадку оформлено та направлено до правоохоронних органів (протокол №29 від 08.12.2021) і з цього моменту позивач вважається таким, що порушує Правила військового обліку. Наголошує, що документи про навчання в магістратурі громадянином ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано, ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну персональних даних ним особисто в семиденний строк не повідомлено. Вказує, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене в межах двох місячного строку з дня його виявлення, оскільки правопорушення є триваючим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про його дату, час та місце.
Суд ухвалив провести апеляційний розгляд у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2024 т.в.о начальника відділення призову старшим лейтенантом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №13 відносно ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку в особливий період. Місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата та час вчинення адміністративного правопорушення - 08.12.2021 року. Момент виявлення правопорушення - 28.02.2024 року. Суть адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 не з'явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову, що є порушенням Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних (затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 №13 від 01.03.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Згідно цієї постанови ОСОБА_1 не з'явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову.
Позивач, вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності №13 від 01.03.2024 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до частини 2 ст. 210 КУпАП настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Згідно з статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Отже, наявність події порушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною 1 статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина 2 статті 254 КУпАП).
Як вбачається з протоколу №13 від 28.02.2024, складеного т.в.о начальника відділення призову старшим лейтенантом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_1 08.12.2021 не з'явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову, що є порушенням Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Правил військового обліку, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що до протоколу будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому, не додано. Суть правопорушення викладена незрозуміло.
До протоколу не додано пояснень ОСОБА_1 , який згідно запису у протоколі, порушення не визнавав.
Отже, всупереч вимогам статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від 28.02.2024.
Колегія суддів звертає увагу, що ні в протоколі, ні в оскаржуваній постанові не конкретизовано об'єктивної сторони правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови, як і з протоколу, неможливо встановити коли і до якої призовної дільниці мав з'явитися позивач та після якого чергового призову, коли він відбувався і чи повідомлявся про необхідність явки ОСОБА_1 .
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що ОСОБА_1 про зміну персональних даних ІНФОРМАЦІЯ_3 особисто в семиденний строк не повідомив, чим порушив Правила військового обліку.
Апеляційний суд зазначає, що такі дії позивача не були підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, доводи апелянта суперечать змісту оскаржуваної постанови.
Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведення відповідачем наявність події та складу адміністративного правопорушення і відповідно правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.272, ст.286, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року у справі № 569/4810/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29 травня 2024 року