"05" жовтня 2010 р. м. Київ К-11411/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 року по справі №2-а-7029/07 (22-а-2967/08)
за позовом Українсько-Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті»
до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Українсько-Канадське спільне підприємство «Донбас-Ліберті»(далі -позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.10.2007 року № 0000252340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 61 351 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11 112,25 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 року, позовні вимоги Українсько-Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті»задоволено. Визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області (далі відповідач, орган податкової служби) звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу та просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
З урахування того, що сторони в судове засідання не з'явилися, та на підставі положення пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанції встановлено, що 21.05.2007 року Українсько Канадським спільним підприємством «Донбас-Ліберті»було подано до органу податкової служби декларацію з ПДВ за квітень 2007 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
На підставі поданої декларації, працівником Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області з 26.06.2007 року по 18.07.2007 року була здійсненна виїзна позапланова перевірка СП «Донбас-Ліберті»у формі товариства з обмеженою відповідальністю з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року, за результатами якої складено акт від 18.07.2007 року.
Відповідно до висновків, які відображені в згаданому акті, порушень з боку підприємства не встановлено та підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року в розмірі 231 216 грн.
17.10.2007 року працівником органу податкової служби здійсненна невиїзна документальна позапланова перевірка Українсько-Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті»з питань правових відносин з ТОВ «Інтерстіл»за період з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року, за результатами якої складено акт №3537/23-4/00242861.
В зазначеному акті відповідач посилається на порушення підприємством п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97), в результаті чого підприємством завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахункових рахунок позивача у розмірі 61 351,23 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2007 року №0000252340/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 61 351 грн. з якої не відшкодовано 39 126,50 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 22 224,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 112,25 грн.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, на виконання умови угоди №13 від 07.12.2006 року позивачем одержано ТМЦ від ТОВ «Інтерстіл», що підтверджується податковою накладною від 27.03.2007 року №18. Сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, а також до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2007 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2007 року.
Згідно довідки №402/23-2 від 04.07.2007 року про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Інтерстіл»з питань правових відносин з СП «Донбас-Ліберті»за період березень 2007 року органом податкової служби встановлено, що сума податку на додану вартість по спірній податковій накладній включена ТОВ «Інтерстіл»до податкових зобов'язань за березень 2007 року, відображена у реєстрі виданих податкових накладних та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за період з 01.03.2007 року по 31.03.2007 року, але при цьому, ТОВ «Інтерстіл»не є виробником товару.
Постачальником реалізованої продукції на адресу ТОВ «Інтерстіл» є ПП «Промекономіка».
Згідно довідки №460/23-2 від 31.07.2007 року про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Промекономіка»з питань правових відносин з ТОВ «Інтерстіл»за період березень 2007 р. ДПІ у м. Дніпродзержинську встановлено, що на виконання умов угоди №35 від 05.12.2006 року ПП «Промекономіка»одержала ТМЦ від ТОВ «Інтерстіл», що підтверджується податковою накладною №28 від 01.03.2007 року Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена ПП «Промекономіка» до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за період з 01.03.2007 року по з 31.03.2007 року. ПП «Промекономіка»не є виробником товару.
Постачальником реалізованої продукції на адресу ПП «Промекономіка»є ТОВ «Ліга-Трейд».
По вищезазначеному постачальнику, за місцем його реєстрації, був направлений запит від 08.08.2007 року щодо проведення зустрічної перевірки, та отримано відповідь від 16.08.2006 року про неможливість проведення зустрічної перевірки в результаті того, що підприємство знято з податкового обліку та визнано банкрутом згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2007 року.
Зазначені вище обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Під визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 ст.1 Закону № 168/97 слід розуміти - суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 згаданого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п.7.7.4 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону).
При цьому, судами правильно встановлено, що спірна сума бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2007 року підтверджується актом від 18.07.2007 року виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та іншими первинними документами, які містяться в матеріалах справи.
Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 орган податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
З огляду на зазначені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суди попередніх інстанції дійшли вірного та обґрунтованого висновку, що позивачем документально підтверджено правомірність заявленого ним до відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2007 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування доводить неправомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції вважає за доречне зазначити наступне, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 року по справі №2-а-7029/07 (22-а-2967/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко