"14" вересня 2010 р. м. Київ К-20717/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.І., Брайка А.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 по справі № 2а-42289/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтратехнобуд»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтратехнобуд»(далі - позивач, ТОВ «Інтратехнобуд»), що є правонаступником усіх прав та зобов'язань ТОВ «Будівельна компанія «Велтон»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі -відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, орган податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2009 № 0000451800/0 та від 31.08.2009 № 0000451800/1 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74 037 грн., з яких 49 358 грн. -основний платіж, 24679 грн. -фінансові санкції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 по справі 2а-42289/09/2070 позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову перевірку діяльності «Будівельна компанія «Велтон»за період з 01.04.2008 року по 31.07.2008 року щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «СК Елстін»та ТОВ «НВП Енергобуд»складено акт перевірки від 29.07.2009 року № 4694/18-010/31854946, яким встановлені порушення п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97), в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за квітень -липень 2008 року до сплати в бюджет на суму 49358,25 грн.
На підставі зазначеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 № 0000451800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74 037 грн., у тому числі: 49358 грн. -основний платіж, 24679 штрафна санкція.
Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова про внесення змін до рішення за результатами розгляду скарги від 28.09.09 року №16117/10/25-019, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 № 0000451800/0 скасоване в частині 18878,31 грн. . нарахованого податку та 9.439,15 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «СК«Елстін» були укладені договори підрядних робіт, а саме: з ТОВ «НВП «Енергобуд»договір від 04.04.2008 року № 04/04-08 у відповідності до якого ТОВ «НВП «Енергобуд»виконувало роботи з прокладення кабелю 10 кВ, підключення електропостачання; з ТОВ «СК «Елстін» договір від 14.04.2008 року № 03-VІІ/38.2, у відповідності до якого ТОВ «СК «Елстін»виконувало для позивача комплекс робіт з влаштування системи каналізації.
Вказані вище правочини між позивачем та товариствами на думку відповідача є нікчемними.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не доведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угоди передбачений ст. 215 Цивільного кодексу України, а тому суди не погодилися з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «СК «Елстін»є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства. Оскільки, ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»мають відповідні ліцензії, а тому податкові накладні, які виписані ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «СК «Елстін»на виконання договорів є чинними, так як останні є платниками податку на додану вартість, а отже, мають право видавати податкові накладні.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
З урахування того, що сторони в судове засідання не з'явилися, та на підставі положення пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2010 відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача. Особам, які беруть участь у справі направлено копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформацію про їхні права та обов'язки, а на адресу позивача - копія касаційної скарги.
У червні 2010 року судді-доповідачу було надіслано лист Арбітражного керуючого Н.А. Івлєва. В якому зазначено, що 29.04.2010 року Державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради була проведена Державна реєстрація припинення юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтратехнобуд», у зв'язку з визнанням її банкрутом. А також, надано нотаріально посвідчену копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД № 237442 на 5 аркушах.
Зазначені докази долучені до матеріалів справи.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, суд касаційної інстанції повністю погоджується із обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій.
В силу ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу і визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу та закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
Відповідно до положень п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю в силу п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із ліквідацією підприємства, яке було стороною у справі.
А законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі визнанню такими, що втратили законну силу.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 215, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження по справі за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 по справі № 2а-42289/09/2070 -закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Карась
Судді Л.І. Бившева
А.І. Брайко
А.О. Рибченко
М.О. Федоров