"07" вересня 2010 р. м. Київ К-11942/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Титенко М.П.
за участі представників позивача: Дзюби М.О., Іваннікова А.Ю.
представників відповідача: Єльченко В.М., Нехіної Л.І., Ясніцької Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 по справі № А36/468-07 (38/398)
за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний
комбінат"
до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у
Дніпропетровській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
У грудні 2004 року Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -позивач, ДП "СхідГЗК") звернулося до суду з позовом (із уточненням) до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі -відповідач, орган податкової служби, Жовтоводська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.07.2004 року № 0001082301/0, яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 6.968613,20 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровського області від 11.10.2007 по справі № А36/468-07 (38/398) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 по справі № А36/468-07 (38/398) рішення суду першої інстанції скасовано та позовні вимоги задоволено. Скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки рішення прийнято без дотримання вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного розгляду всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що органом податкової служби у період з 20.05.2004 року по 30.06.2004 року було проведено документальну перевірку ДП "СхідГЗК" з питань достовірності сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування за лютий та березень 2004 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 235/1/9 від 30.06.2004 року.
Згідно якого Жовтоводською ОДПІ було зроблено висновок про те, що позивачем було порушено п. 3.1 ст. 3, п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97) (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2004 року на суму 6 968 613,20 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Жовтоводською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2004 року №0001082301/0, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 968 613,00 грн., яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.
Відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що ДП "СхідГЗК" безпідставно занизило суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму податку з вартості повернутих товарів, оскільки позивачем реалізовувався товар (урановий концентрат) не платнику податку на додану вартість, а при поверненні цього товару позивачем необґрунтовано проведено корегування податкового зобов'язання в сторону зменшення.
Як зазначено в рішенні суду апеляційної інстанції, ДП "СхідГЗК" є державним підприємством з загальнодержавною формою власності і підпорядковується Міністерству палива та енергетики України, яке згідно з Указом Президент України від 14.04.2000 №598/2000 "Про Міністерство палива та енергетики України" є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Державного департаменту з питань ядерної енергетики України.
Згідно з Указом Президента України від 23.02.1994 № 64/894 "Про невідкладні заходи по розвитку атомної енергетики та формуванню ядерного циклу в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.1995 №267 "Про створення ядерно-паливного циклу" були затверджені основні показники Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні, виконання якої здійснюється за рахунок галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу.
Зі змісту Положення про порядок формування та використання цільового галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу в Україні, затвердженого 01.03.1995 року Державним комітетом України по використанню ядерної енергії, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, вбачається, що вказаний Фонд є джерелом акумуляції та розподілу грошових коштів в структурі Міністерства палива та енергетики України.
Згідно із Статутом ДП "СхідГЗК" основним напрямком діяльності підприємства є видобуток та переробка уранового концентрату.
Відповідно до Положення про порядок створення тимчасового галузевого резерву уранового концентрату та розрахунків за нього, затвердженого Головою Держкоматому 06.06.1994 року, тимчасовий галузевий резерв уранового концентрату створюється на ДП "СхідГЗК" на підставі рішення Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №5534/35, при цьому право власності на урановий концентрат, який закладено до тимчасового галузевого резерву, а також право управління його використанням належить Держкоматому.
На виконання зазначеного Положення ДП "СхідГЗК" з 1994 року здійснювало виробництво, зберігання та закладання уранового концентрату до галузевого резерву в обсягах, визначених розпорядженнями Держкоматому, а нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснювалось позивачем відповідно до вимог Закону № 168/97 при надходженні грошових коштів від Держкоматому, а потім від його правонаступників, на рахунок ДП "СхідГЗК" у відповідних розрахункових періодах на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Судом апеляційної встановлено, що за відвантажений у періоді 1998-2002 роках урановий концентрат позивач отримав від Міністерства палива та енергетики України на свій розрахунковий рахунок кошти на загальну суму 46 407 227,16 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 734 537,86 грн., що підтверджується рахунками, податковими накладними та книгами обліку продажу товарів. Суми податку на додану вартість, які у загальному розмірі складають 7 734 537,86 грн., були включені до відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість та сплачені до бюджету.
Згідно Акту звірки взаєморозрахунків за відвантажений у галузевий резерв урановий концентрат між Міністерством палива та енергетики України і ДП "СхідГЗК" станом на 01.01.2004 року заборгованість між ними відсутня.
У лютому 2004 року на підставі Розпорядження Міністерства палива та енергетики України від 09.01.2004 року №1 СО дск, на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 10.11.2003 року №2395 та від 21.01.2004 року № 32 і Повідомлення Міністерства палива та енергетики України від 19.02.2004 року №1, останнім було здійснено повернення раніше поставленого позивачем уранового концентрату до галузевого резерву на суму 46 407 227,16 грн., у тому числі податок на додану вартість -7 734 537,86 грн., про що було складено довідки про повернення уранового концентрату позивачу з галузевого резерву для реалізації ДП "СхідГЗК" з тимчасового галузевого резерву уранового концентрату на загальну суму 46 407 227,16 грн. згідно з контрактом від 22.12.2003 року № D04/001 з Urangesellschaft mbH. (Німеччина). Дані операції відображено у актах звірки взаєморозрахунків, як передачу вартості уранового концентрату, повернутого ДП "СхідГЗК", для реалізації на експорт.
Зазначений факт виконання зобов'язання позивачем підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: контрактом від 22.12.2003 року №D04/001, дозволом на перевезення по території України радіоактивних матеріалів, вантажно-митною декларацією від 19.02.2004 року №11301/4/020063, накладими на перевезення вантажу, рахунками, платіжними дорученнями тощо, згідно з якими ДП "СхідГЗК" реалізував повернутий урановий концентрат на експорт контрагенту із Німеччини на загальну суму 46 400 261,50 грн. з нарахуванням відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97, податкових зобов'язань з податку на додану вартість за нульовою ставкою, що також відображено в декларації з податку на додану вартість за лютий 2004 року.
Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю.
Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.
У зв'язку з поверненням до позивача у лютому 2004 року з галузевого резерву Міністерством палива та енергетики України раніше поставленого уранового концентрату та у зв'язку з частковим поверненням позивачем у березні 2004 року грошових коштів Міністерству палива та енергетики України в сумі 44 041 951,21 грн. позивачем у відповідності до вимог чинного податкового законодавства було здійснено відповідне коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме ДП "СхідГЗК" у лютому 2004 року згідно розрахунку коригування від 27.02.2004 року №100111 проведено зменшення податкового зобов'язання на суму 7 734 537,86 грн. та згідно коригування від 03.03.2004 року №100168 проведено зменшення податкового зобов'язання на суму 7 340 325,20 грн., що призвело до зменшення суми податкового зобов'язання та виникненню підстав, з урахуванням наявності від'ємного значення суми податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, до заявлення вказаної суми податку на додану вартість, про що і було здійснено відображення позивачем в податковій декларації за березень 2004 року на загальну суму 7 340 325,20 грн., в тому числі і 6 968 613,20 грн., яка підпадає на перевіряємий період -березень 2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, за вказаною сумою податку на додану вартість ДП "СхідГЗК" у бухгалтерському обліку виконана операція як повернення готової продукції до складу, а в податковому обліку -корегування податку на додану вартість на суму 7 340 325,20 грн., у тому числі і 6 968 613,20 грн., тобто зменшення податкових зобов'язань по раніше відвантаженій продукції.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання відповідача на порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства під час коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий та березень 2004 року при поверненні уранового концентрату, зокрема, на порушення п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97 є безпідставним та неправомірним, оскільки законодавцем операції з повернення покупцем проданих товарів не ототожнюється з переглядом цін на товар, і відповідно, продавець, в даному випадку -ДП "СхідГЗК", у разі повернення йому раніше проданих товарів має право на зменшення податкових зобов'язань щодо податку на додану вартість, нарахованих при продажу таких товарів. Крім цього, продавець має можливість скористатися таким правом незалежно від того, чи є покупець платником податку.
За таких обставин відповідачем необґрунтовано та неправомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином ухвалене по справі судове рішення апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судове рішення апеляційної інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 по справі № А36/468-07 (38/398) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров