30 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3695/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі у справі №440/3695/21 з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 та видати виконавчий лист по справі №440/3695/21.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом всієї спадщини, у тому числі, будь-яких грошових коштів, пенсійних виплат, що залишились недоодержаними після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. Зазначає, що за життя ОСОБА_2 Полтавським окружним адміністративним судом виконавчі листи по справі №440/3695/21 не видавались.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року призначено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21 до розгляду у судовому засіданні на 10:00 30 травня 2024 року.
Учасники справи та заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання 30 травня 2024 року не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Заінтересована особа ОСОБА_1 у заяві заявила клопотання про розгляд заяви без участі заявника. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до приписів частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на викладене вище, суд вирішив розглянути заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21 за відсутності учасників справи та заінтересованої особи ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №440/3695/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/26/фп66290 від 05 січня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/26/фп66290 від 05 січня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Виконавчий лист у цій справі судом не видавався.
Позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.03.2024 /а.с. 55/.
До суду заявником ОСОБА_1 надано копії:
- заяви ОСОБА_3 від 14.05.2024, поданої приватному та/або державному нотаріусу за місцем вимоги, якою він відмовляється від права на прийняття належної йому спадщини за законом, яка залишилась після смерті його батька - ОСОБА_2 /а.с.60/;
- заяви ОСОБА_1 від 23.04.2024, поданої в органи нотаріату, якою вона приймає всю спадщину, в тому числі і будь-які грошові заощадження, пенсійні виплати, тощо, що залишились після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з усіх підстав /зворот а.с. 61/;
- витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76783142 спадкової справи №72368123 спадкодавця ОСОБА_2 , яка заведена 27.04.2024 у Кобеляцькій державній нотаріальній конторі Полтавського району Полтавської області під №123/2024 /а.с 63/.
Згідно з частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останнього до суду із позовом за захистом своїх прав.
Враховуючи викладене вище, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні підстави для заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 15 лютого 2024 року у справі №560/14067/21.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 15 лютого 2024 року у справі №560/14067/21, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції у цій справі.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 229, 248, 256, 294, 379 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3695/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич