30 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17706/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року, поданого через систему "Електронний суд", у справі №440/17706/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01 березня 2023 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, розміром 1500 гривень;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, виходячи з 83% розміру грошового забезпечення, в тому числі збільшення основного розміру пенсії на підставі оновленої довідки від 09 червня 2023 року №66/21/4/32фв про розмір грошового забезпечення, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №440/17706/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі № 440/17706/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01 березня 2023 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" розміром 1500 гривень; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн. визначеного абз. 2 п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням фактично сплачених сум; в іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1180,96 грн (одна тисяча сто вісімдесят гривень 96 копійок).
01 квітня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23, в якому він просить на підставі статті 383 КАСУ визнати протиправними дії причетних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які в порушення низки попередніх рішень Полтавського окружного адміністративного суду щодо протиправності обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром вчергове незаконно обмежили пенсію ОСОБА_1 її максимальним розміром, не виплатили індексацію у сумі 7242,91 за 2023 рік при виконанні постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №440/17706/23 від 07 березня 2024 року, тобто знову вчинили ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23, подане через систему "Електронний суд", передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.
Листом судді Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І. за вих. №440/17706/23/8463/24 від 02 квітня 2024 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що судом встановлено, що відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 18 січня 2024 року справу №440/17706/23 супровідним листом за вих. № 440/17706/23/2.1-04/1837/24 надіслано до Другого апеляційного адміністративного суду. Станом на 01 квітня 2024 року вказана справа до Полтавського окружного адміністративного суду судом апеляційної інстанції не повернута. За наведених обставин розгляд клопотань ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23 у порядку статті 383 КАС України наразі є неможливим. Після повернення матеріалів справи №440/17706/23 до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23 у порядку статті 383 КАС України будуть розглянуті відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
До Полтавського окружного адміністративного суду повернуто матеріали адміністративної справи №440/17706/23.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові 28 вересня 2021 року у справі №440/2130/21, повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належить передусім до повноважень виконавців та звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 викладено наступні висновки: "Велика Палата звертає увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України".
В розумінні статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
З тексту клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23, поданого через систему "Електронний суд", слідує, що на момент подання цього клопотання виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року не відкрито.
Отже, на момент подання клопотання в порядку статті 383 КАС України виконавчий лист у справі №440/17706/23 не пред'явлений до органу примусового виконання рішення суду та позивачем не вчинено дії щодо виконання судового рішення в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки за висновками Верховного Суду право на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України виникає лише після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а в даному випадку позивач не вчинив дії щодо примусового виконання судового рішення, наявні підстави для повернення заявнику клопотання від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23, поданого через систему "Електронний суд", в порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року у справі №440/17706/23, яке подане через систему "Електронний суд", повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.І. Слободянюк