про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2024 р. № 400/5073/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доІнгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 54В, корп.4, м. Миколаїв, 54056,
проскасування постанови від 22.05.2024 №75094489,
Адвокат Качан Роман Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 22.05.2024 № 75094489.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
У прохальній частині позовної заяви позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. На обгрунтування клопотання зазначено: "Позивач є тимчасово непрацюючою особою, не має офіційних доходів, а дії державного виконавця які оскаржуються, впливають на його соціальні права, у т.ч. на право на достатній життєвий рівень для себе (ст.48 Конституції України). Тому, останній має намір просити адміністративний суд, враховуючи що предметом позову є захист його соціальних прав, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просити суд про відстрочення сплати судового збору."
До позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження майнового становища позивача.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положення частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновище становище сторони, яке є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Оскільки позивач не подав доказів його майнового стану, у суду відсутня можливість вирішити питання щодо відстрочення позивачу сплати судового збору за подання позовної заяви.
Доказами майнового стану можуть бути довідка податкового органу щодо нарахованих доходів та утриманих податків за попередній рік, довідка про перебування позивача на обліку в центрі зайнятості і про розмір отримуваної допомоги по безробіттю тощо. Додатково суд також вказує, що відсутність офіційної інформації щодо доходу у 2023 році (при тому, що позивач є працездатною особою) не є, на думку суду, достатнім доводом на підтвердження відповідного майнового стану.
Крім того, суд враховує, що поданий позов не спрямований на захист основоположних прав людини, в тому числі соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За таких обставин клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Оскільки позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, до позову належало подати документ про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн (3 028 х 0,4 = 1 211,20).
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу не пізніше десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати до Миколаївського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн або обгрунтоване клопотання про відстрочення судового збору з наданням доказів на підтвердження майнового становища позивача.
3. Роз'яснити позивачу, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Птичкіна