30 травня 2024 р. № 400/2378/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , , АДРЕСА_1
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, , вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056
провизнання протиправною та скасування постанови від 11.01.2024 року № ПШ 057527,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 11.01.2024 р. № ПШ057527.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її не було повідомлено про складення акту перевірки, не повідомлено завчасно про дату розгляду акту. 09.12.2023 р. позивач не була перевізником. Транспортний засіб здійснював внутрішні перевезення, а тому водій не мав обов'язку по встановленню та експлуатації тахографу.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 10.04.2024 р. в електронному кабінеті. Правом на подачу відзиву не скористався. На підставі ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 09.12.2023 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 018908. В акті зафіксовано, що 09.12.2023 р. об 11:05 год на автодорозі М-15, 12 км + 125 м, проведено перевірку автомобіля RENAULT, д/н НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344), а саме: відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа.
27.12.2023 р. позивачу направлено запрошення на розгляд справи на 11.01.2024 р.
Як свідчать надані позивачем копія конверту та роздруківка трекінгу Укрпошти, відправлення прийняте поштою 29.12.2023 р., а вручене позивачу 23.01.2024 р.
Проте, 11.01.2024 р. відповідачем прийнято постанову № ПШ057527, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону № 2344, а саме: особистої картки водія ОСОБА_2 до цифрового тахографа.
Постанову направлено позивачу поштою. Як свідчать надані позивачем копія конверту та роздруківка трекінгу Укрпошти, відправлення прийняте поштою 15.01.2024 р., а вручене позивачу 23.01.2024 р.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Як зазначено в акті перевірки та підтверджено позивачем, власником транспортного засобу, що перевірявся, є ОСОБА_3 .
Позивач заперечила той факт, що у спірних правовідносинах 09.12.2023 р. була автомобільним перевізником, а відповідач не довів належними доказами, чому саме позивача в акті перевірки вказано перевізником.
Відтак, посадові особи на момент проведення рейдової перевірки необґрунтовано вважали саме позивача автомобільним перевізником.
Отже, позивач у спірних правовідносинах не був ані власником транспортних засобів, ані автомобільним перевізником.
Відтак, до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські штрафи як до автомобільного перевізника, яким вона у спірних правовідносинах не була, а тому не може витупати суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Крім того, пунктом 26 Порядку № 1567 унормовано, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Позивач надала докази того, що повідомлення про дату й час розгляду справи отримала вже після складення оскаржуваної постанови. Відповідач не спростував зазначеного.
Право особи на участь у розгляді її справи прямо передбачене приписами Порядку №1567 та є необхідною складової реалізації права особи на захист.
На думку суду, участь суб'єкта господарювання у розгляді справи спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи.
Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.
Матеріалами справи не встановлено, що відповідач належним чином виконав свій обов'язок, передбачений пунктом 26 Порядку №1567, щодо повідомлення позивача про розгляд справи.
Відтак, відповідачем допущено грубе порушення процедури розгляду матеріалів перевірки, що є окремою підставою для скасування наслідків такої перевірки.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в загальній сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про визнання протиправною та скасування постанови від 11.01.2024 р. № ПШ057527 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.01.2024 р. № ПШ057527.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30.05.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська