30 травня 2024 р. № 400/477/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачаФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 10 449,67 грн.,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу в сумі 10 449,67 грн., а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за період 2018-2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості перед бюджетом становить 10449,67 грн. Заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку виникла в результаті: нарахування згідно податкового повідомлення-рішення від №0183966-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 615,86 грн., строк сплати -28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183968-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 1242,54 грн., строк сплати - 28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183969-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 533,60 грн., строк сплати -28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183961-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 516,28 грн., строк сплати - 28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183970-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 637,51 грн., строк сплати -28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., за 2020 рік у сумі 2239,72 грн., строк сплати -31.12.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., за 20182019 рік у сумі 3771,44 грн., строк сплати -31.12.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183964-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 305,22 грн., строк сплати -28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183973-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 587,50 грн., строк сплати - 28.09.2021 р. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 25.01.2023 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (з доказами направлення її відповідачу) із зазначенням номеру засобу зв'язку відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ; із зазначенням адреси електронної пошти відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
27.01.2023 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви із зазначенням причин неповідомлення номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.
Ухвалою від 30.01.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/477/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а відтак відповідно до п.п. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 та п.п. 269.1.1 п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку податкової заборгованості за відповідачем числиться податкова заборгованість за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості перед бюджетом в розмірі 10 449,67 грн.
Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкового повідомлення - рішення № 0183966-2404-1402 від 21.04.2021 р., за 2020 рік у сумі 615,86 грн., строк сплати -28.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183968-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183969-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183961-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183970-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183964-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183973-2404-1402 від 21.04.2021 р.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ОСОБА_1 та як вбачається з наявних в матеріалах справи копій поштових повернень повернуто відправнику із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДПС в Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №0000161-1302-1404 від 18.01.2022 року та направлено останню на адресу відповідача поштовою кореспонденцією.
Отже, сума податкового зобов'язання, що виникла в результаті несплати відповідачем заборгованості згідно податкових повідомлень-рішень, не погашена відповідачем та, як підтверджується матеріалами справи - у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 10 449,67 грн.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.1, 266.3.2, 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до пп. 269.1.1. п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Як вже встановлено судом, податковий борг, який рахується за відповідачем, нараховано позивачу згідно податкового повідомлення - рішення № 0183966-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183968-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183969-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183961-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення № 0183970-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0562571-2404-1402 від 06.09.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183964-2404-1402 від 21.04.2021 р., податкового повідомлення - рішення №0183973-2404-1402 від 21.04.2021 р., які направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком.
Відповідно положень п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем оскаржено не було.
Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов'язання, які є узгодженими. Вказані грошові зобов'язання не сплачені відповідачем.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0000161-1302-1404 від 18.01.2022 року.
Відповідачем не виконано податкову вимогу «Ф» №0000161-1302-1404 від 18.01.2022 року та станом на дату прийняття рішення доказів оскарження вищевказаної вимоги до суду також не надано.
Доказів, які б спростовували факт існування за позивачем заборгованості, до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 10 449,67 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 10 449,67 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу в сумі 10 449,67 грн., а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами , які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за період 2018-2020 року.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко