30 травня 2024 року м. Львівсправа № 380/6830/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (Відповідач/УСБ України у Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Третя особа/ГУ ПФ України у Львівській області).
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262). Зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року відповідно до законів України про Державний бюджет України на 2022-2023 роки, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, з урахуванням розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), на відповідний тарифний коефіцієнт. Зауважує, що до моменту отримання належної довідки від уповноваженого на її виготовлення органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії. У зв'язку з цим представник позивача звернулася до відповідача, як уповноваженого органу, із заявою щодо виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідних довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022-2023 років, однак отримала відмову. Позивач уважає зазначену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, а тому за захистом свого порушеного права змушений звернутися з цим позовом до суду. Водночас позивач стверджує, що у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія повинні бути зазначені в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки.
З огляду на викладене адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що у 2022-2023 роках розмір грошового забезпечення військовослужбовців органів Служби безпеки України не змінювався, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надсилало до УСБ України у Львівській області списки осіб для підготовки довідок та проведення перерахунку пенсій. Тобто, на сьогодні відсутні визначені чинним законодавством процесуальні підстави для виготовлення та надання позивачу довідок для перерахунку пенсії та станом на визначену ним дату - 01 січня 2022-2023 років. Жоден нормативно-правовий акт не визначає, що право пенсіонера подати до орану, який призначає пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії, зумовлює виникнення обов'язку для суб'єкта владних повноважень виготовити довідку за формою, визначеною Порядком № 45, та подати її до орану, який призначає пенсії. Ні Порядок № 45, ні Порядок № 3-1 не обумовлюють обов'язок органів Служби безпеки України чи інших уповноважених органів виготовляти та видати довідки за формою, визначеною Порядком № 45, на підставі звернення пенсіонера за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій та списків, складених Головним управлінням Пенсійного фонду України. Саме підвищення грошового забезпечення, а не зростання прожиткового мінімуму, є підставою для перерахунку пенсій. Натомість зростання прожиткового мінімуму, яке не спричинило зростання існуючих розмірів грошового забезпечення, не може бути визнане юридичним фактом в розумінні базової норми статті 63 Закону № 2262, який є підставою для проведення перерахунку пенсій. Починаючи з 01 березня 2018 року та по сьогодні, усім військовослужбовцям грошове забезпечення виплачується на підставі Постанови № 704 на основі розрахунку, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, тобто виходячи з розміру 1762 гривні. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 № 481 внесено зміни до Постанови № 704, зокрема установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, Кабінетом Міністрів України розрахункову величину, яка застосовується для визначення розміру посадових окладів військовослужбовців, не змінено, а залишено на тому ж рівні 1762,00 грн. Відповідач підсумовує, що його дії щодо відмови позивачу в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022, 2023 років є законними, вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та відповідають вимогам законодавства України.
У зв'язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити повністю.
22 квітня 2024 року відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому просить врахувати під час вирішення спору в цій справі по суті судову практику у подібних правовідносинах - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 580/8908/23.
Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких вказує, що вимога позивача щодо виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років є безпідставною, оскільки суперечить Порядку № 45, яким визначено послідовність дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено - витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчену копію протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 .
Витребуваний доказ третя особа подала до суду разом з поясненням на позовну заяву.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262.
Представник позивача - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулася до УСБ України у Львівській області із заявою щодо перерахунку грошового забезпечення позивача та виготовлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір його грошового забезпечення, із урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022-2023 років, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2022-2023 років.
Листом, копія якого наявна у матеріалах справи, УСБ України у Львівській області повідомило представника позивача у відповідь на її заяву про те, що станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року ОСОБА_1 в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області військову службу не проходив та грошове забезпечення не отримував. Ураховуючи наведене, правові підстави для перерахунку розміру його грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, а також складання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відсутні.
Уважаючи зазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, визначає Закон № 2262.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 704, якою, зокрема затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4.
Додатком 4 до Постанови № 704 визначено Схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 цієї постанови Уряду (в первинній редакції на дату видання) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що у разі обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Водночас суд зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1); порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Отож, на переконання суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262.
Одночасно з цим суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Водночас суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Натомість Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294), Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082), Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928) та Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294 не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Частина третя статті 1-1 Закону № 2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також зважаючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам № 294, № 1082, № 1928 та № 2710 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
За наведених обставин суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, згідно із Законами № 1928 та № 2710 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, з урахуванням розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд також звертає увагу на те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглядаючи цей спір суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 вирішуючи питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов таких висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774 обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Указані правові висновки Верховний Суд підтримав також у постановах від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22, від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22 та інших.
Отже, відповідні висновки Верховного Суду фактично зводяться до того, що, починаючи із 2020 року, підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, - законам України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Застосовуючи вищевказані висновки суду до обставин цієї справи, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22, від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22, суд доходить переконання, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2022-2023 років (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на судову практику у подібних правовідносинах - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 580/8908/23 суд відхиляє, позаяк відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
За цих обставин дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2022-2023 років належить визнати протиправними.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, суд уважає за необхідне зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022-2023 років основного розміру пенсії позивача.
Стосовно позовної вимоги у частині зазначення в довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, суд зазначає таке.
Питання визначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення, які повинні бути включені у довідки (зокрема й премії) може виникнути лише за наявності таких довідок із зазначеними у них щомісячними додатковими видами грошового забезпечення на конкретну дату, натомість предметом розгляду цієї справи є визначення права позивача на отримання нових довідок, а не її зміст. На момент розгляду цієї справи питання щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у межах цієї справи відповідачем не досліджувалось, тому вимога позивача в цій частині є передчасною. Адже наразі відсутні об'єктивні підстави вважати, що відповідач, виготовляючи довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, порушить його права не зазначенням у таких довідках належних складових грошового забезпечення (основних та додаткових). Суд позбавлений можливості під час ухвалення судового рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. З огляду на наведене, враховуючи, що судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовної вимоги у згаданій частині.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2422,40 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (вул. Вітовського, 55, м. Львів, 79012), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 30 травня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна