29 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2085/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в загальній сумі 13586,15 грн.
Ухвалою суду від 09.04.2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у разі необхідності.
Копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача. Однак, відповідно до відомостей щодо вручення поштового відправлення з сайту «Укрпошта» - "адресат відсутній".
Судом вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи на адресу, яка є актуальною адресою відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в позовній заяві.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи відповідач зареєстрований за адресою, на яку судом було направлено судову кореспонденцію. Таким чином, відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі без поважних причин.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Оскільки дана справа розглядається без виклику сторін, застосовуючи вказану вище норму за аналогією, суд вважає, що відповідачем без поважних причин не отримано судову кореспонденцію, яка містить повідомлення про розгляд справи.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, оскільки до суду відповідні документи у визначений судом строк не надходили.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 13586,15 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4, п.16.1, статті 16 Податкового Кодексу України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст.31 Податкового Кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строк, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п.36.1 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового Кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями).
Згідно довідки про наявність податкового боргу, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 13586,15 грн.
Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у відповідача виникла в результаті несплати самостійно визначених платником узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2021 року за 2020 рік в сумі - 13586,15 грн. (а.с.5).
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11. ст.56 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку, згідно п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПК України).
Відповідно пп. 49.18.5 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.
Виникнення та існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачу виставлялась податкова вимога "Ф" №0024298-1303-1123 від 30.08.2021 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
Виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України, податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у податкового органу через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Кіровоградській області податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10 450,91 грн. (отримувач ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/11010500).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Кіровоградській області податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3 135,24 грн. (отримувач ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./11011001).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО