30 травня 2024 року № 320/35640/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками камеральної перевірки товариства відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та вказує на порушення процедури його прийняття, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання. Стверджує, що заперечення на акт перевірки були подані своєчасно, однак протиправно не були розглянуті відповідачем. А відтак, процедура порушення прийняття податкового повідомлення-рішення є самостійною підставою для його скасування.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому не визнає позовних вимог, вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що під час перевірки встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» граничного строку сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з рентної плати за користування надрами, а саме: за червень 2022 року із затримкою сплати на 31 день, за липень 2022 року - із затримкою 3 дні, а тому податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань. Більш того, відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у п.п. 69.1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.07.2022 року № 225, позивач мав можливість подати заяву про відсутність можливості виконати свої податкові обов'язки з відповідними документами (включно), але не подав її. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що зазначене вище свідчить про те, що позивач умисно не виконав свій податковий обов'язок, тому, нема жодних підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідно до пп. 69.1 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Звернув увагу, що Порядок №225 набув чинності лише з 06.09.2022, а тому підтвердити неможливість виконання свого обов'язку на дати граничних строків сплати грошових зобов'язань (як це було передбачено в абз. 8 пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022; в редакції Закону № 2260-IX від
12.05.2022) у ПАТ «Укрнафта» можливості не було. Згідно з абзацем 3 п. 112.7. ст. 112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Також позивачем подані додаткові пояснення, у яких він додатково акцентував увагу на неправомірності податкового повідомлення-рішення з огляду на порушення процедури його прийняття.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 на підставі ст. 194, 205 КАС України постановлено подальший розгляд справи здійснювати в прядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" є юридичною особою (ЄДРПОУ 00135390), зареєстроване за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20., ст. 75, 76 ПК України проведено камеральну перевірку ПАТ Укрнафта» щодо порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами по коду платежу 13030700 «Рентна плата за користування надрами для видобування нафти» за податкові (звітні) періоди червень 2022 року та липень 2022 року по Новосанжарській ТГ (КАТОТТГ ІІА53080310000072384).
За результатами камеральної перевірки ПАТ «Укрнафта» складено акт перевірки від 29.05.2023 № 5616/16-31-04-11-03/00135390, згідно з висновками якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, нарахованих відповідно до по податкових декларацій з рентної плати за червень 2022 року та за липень 2022 року на суму 15737755,51 грн, в тому числі: за червень 2022 року на суму - 7403207,24 грн із затримкою сплати на 31 день; за липень 2022 року на суму 8334548,27 грн, із затримкою сплати 3 дні.
Акт камеральної перевірки від 29.05.2023 № 5616/16-31-04-11-03/00135390 надіслано за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано 05.06.2023.
19 червня 2023 року, в межах строку, визначеного в п. 86.7. ст. 86 ПК України, ПАТ «Укрнафта» направило відповідачу заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398 (копія заперечення з доказами направлення відповідачу долучені до матеріалів справи).
Листом від 10.07.2023 № 24249/6-16-31-04-01-09 (вх. 5168/1 від 14.07.2023) відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» про те, що заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398 він залишає без розгляду, оскільки такі заперечення були отримані ним 29.06.2023, тобто вже після винесення ППР, яке було оформлене відповідачем 26 червня 2023 року.
Подане ПАТ «Укрнафта» заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398 (вх. № 26205/6/16-31 від 29.06.2023) до акта камеральної перевірки від 29.05.2023 №5616/16-31-04-11-03/00135390 зареєстровано в ГУ ДПС у Полтавській області 29.06.2023.
30 червня 2023 року ПАТ «Укрнафта» отримано від ГУ ДПС податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0057100411, оформлене на підставі Акта перевірки, якими передбачено застосування до ПАТ «Укрнафта» фінансової відповідальності у формі штрафу в загальному розмірі 3 934 438, 89 грн.
Як зазначено в ППР, в Акті перевірки, у відзиві на позовну заяву, підставою для застосування штрафу став висновок відповідача про порушення товариством вимог п.57.1. ст. 57, п. 257.5. ст. 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.
Державна податкова служба України розглянула скаргу ПАТ «Укрнафта» від 13.07.2023 № 01/01-07-453 і прийняла рішення № 26101/6/99-00-06-03-02-06 від 06.09.2023, відповідно до якого скаргу залишила без задоволення, а ППР без змін.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та безпідставним, прийнятим з порушенням процедури, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Приписами п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із п.п.86.7.2 п.86.7 ст. 87 ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
Так, судом встановлено, що акт перевірки від 29.05.2023 №5616/16-31-04-11-3/00135390 надісланий на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отриманий уповноваженою особою позивача 05.06.2023.
Отже, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 06.06.2023.
Суд звертає у вагу, що враховуючи норми п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України було 19.06.2023.
Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв'язку 19.06.2023 та зареєстровані відповідачем 29.06.2023, що не заперечується сторонами .
Су зазначає, що ПК України процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.
Судом встановлено, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання.
Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки ПАТ «Укрнафта» в порядок та спосіб, встановлений ПК України. Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки.
Підсумовуючи наведене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.
Так, прийнявши ППР без розгляду поданих в строк заперечень на акт перевірки, відповідач фактично нівелював право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.
Тобто, спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.
Разом цим, суд додатково зазначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.
Приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, суд вважає, що останнє є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.
При цьому, суд не досліджує наявність/відсутність порушення як такого, оскільки ГУ ДПС у Полтавській області порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для його скасування.
На додаток до викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, 36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул.Європейська, будинок 4) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) судовий збір у розмірі 28 640 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.