30 травня 2024 року Справа № 280/4477/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування арешту у зв'язку з чим припинити обтяження: шляхом зняття арешту з особи права якого обтяжуються позивача, зняття арешту з всього нерухомого майна, яке належить позивачу, реєстраційний номер обтяження 8270320, зареєстрованого ЗАПОРІЗЬКОЮ ФІЛІЄЮ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» на підставі постанови 1252/6 від 08.12.2008 Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу стало відомо, що відносно нього та його майна застосоване обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна. На час подання позовної заяви обтяження не скасоване, що підтверджується інформаційною довідкою № 373727502 від 10.04.2024. Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно позивача не відкриті жодні виконавчі провадження, в реєстрі боржників записів про позивача не міститься. Згідно відповіді Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) від 06.07.2023 за вих. № 28918/5 стало відомо, що у Відділі перебувало виконавче провадження № 10414897 по виконанню виконавчою листа №2-3405 виданого 27.10.2008 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з позивача на користь ЗАТ «СК «Форум» борг у розмірі 16717,81 грн. В межах виконавчого провадження 08.12.2008 головним державним виконавцем Копил Ю.В. з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника. 29.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, який діяв під час виконання даного виконавчого провадження). Надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню не виявляється можливим, оскільки відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню. Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про зняття арешту з майна. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2024 у справі № 331/5142/23 позов задоволений, припинене обтяження шляхом зняття арешту з майна позивача. Постановою Запорізького апеляційного суду від 13.05.2024 рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2024 у справі № 331/5142/23 скасовано провадження у справі закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України за підвідомчістю так, як справа підсудна адміністративному суду. Позивач зазначає, що жодних кредитних коштів у ЗФ АКБ «Форум» не отримував та жодних договорів ні з ЗФ АКБ «Форум» ні з ЗАТ «СК «Форум» не укладав. Також позивачем з'ясовано, що інформація щодо суб'єкта ЗAT «Акціонерна страхова компанія «Форум» з моменту створення бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (1993 р.) відсутня. Разом з тим, і на дату подання даного позову жодної інформації в реєстрі щодо стягувача ЗAT «Акціонерна страхова компанія «Форум» або його правонаступника, або про його повторне звернення до виконавчої служби не має. Водночас, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (ст. 38 Закону №606-XIV). Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 21 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі 22 травня 2024 року доставлено до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься у матеріалах справи, однак, станом на день ухвалення рішення у справі відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд установив такі обставини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10.04.2024 №373727502: на підставі постанови головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції районного Копил Ю.В. №1252/6 від 08.12.2008, зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 ; реєстраційний номер обтяження: 8270320; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Позивач у червні 2023 року звернувся до Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (який є правонаступником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції) з заявою про зняття арештів.
Листом від 06.07.2023 № 28918/5 Центральне ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) повідомило позивача про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Відідлі перебувала виконавче провадження №10414897 по виконанню виконавчого листа №2-3405 виданого 27.10.2008 Жотвневим районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «СК «Форум» боргу у розмірі 16717,81 грн. В межах виконавчого провадження 08.12.2008 головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В. з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все нерухоме майно боржника. 29.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, який діяв під час виконання даного виконавчого провадження). Надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню не виявляється можливим, оскільки відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню. Підстав для зняття накладеного арешту немає.
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про зняття арешту з майна.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2024 у справі №331/5142/23 позовну заяву про зняття арешту з майна задоволено. Припинено обтяження: шляхом зняття арешту з особи права якого обтяжуються ОСОБА_1 знято арешт з всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 зареєстрованого Запорізькою філією Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на підставі постанови 1252/6 від 08.12.2008 Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління, реєстраційний номер обтяження 8270320.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Запорізька регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.01.2024 у справі №331/5142/23 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки справа підсудна адміністративному суду.
Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, відносно боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкрито жодного виконавчого провадження з примусового виконання листа № 2-3405 виданого 27.10.2008. Відомості про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника у межах завершеного виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
Згідно з ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно із частиною першою статті 55 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (чинний на момент накладення спірних арештів; далі Закон № 606-XIV) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 606-XIV державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що на все нерухоме майно позивача в межах боргу був накладений арешт.
Листом від 06.07.2023 № 28918/5 Центральне ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) повідомлено, що у Відділі перебувала виконавче провадження №10414897 по виконанню виконавчого листа №2-3405 виданого 27.10.2008 Жовтневим районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «СК «Форум» боргу у розмірі 16717,81 грн.
В межах виконавчого провадження 08.12.2008 головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В., з метою забезпечення виконання рішення суду, накладено арешт на все нерухоме майно боржника.
29.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, який діяв під час виконання даного виконавчого провадження). Надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню не виявляється можливим, оскільки відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню.
Частиною першою статті 50 Закону № 606-XIV було передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Частиною 4 статті 59 Закону 1404-VIII встановлений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно- промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств обороипо-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Суд звертає увагу, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 39 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 37 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав - згідно із статтю 38 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VІІ арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.
В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
До матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що на даний час відносно позивача відкриті будь-які виконавчі провадження.
В свою чергу, наявність арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).
Аналіз положень Закону №1404-VIII, зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1404-VІІ у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1404-VІІ про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Як установлено судом, виконавче провадження №10414897 завершене, відтак, у постанові про повернення виконавчого документа державний виконавець повинен був зазначити про зняття арешту, накладеного на майно боржника та вчинити дії щодо зняття такого арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано до суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту.
Законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідних реєстрах інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме: арешту його майна, номер запису про обтяження №8270320.
Відповідно до пункту 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом № 1829/5 від 07.06.2017 Міністерства юстиції України строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, після чого вони підлягають знищенню, що закріплено пунктом 1 Розділу XI Правил, згідно якого, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Відповідач підтвердив, що надати копії матеріалів виконавчого провадження не вбачається можливим у зв'язку із знищенням.
За таких обставин, суд вважає, що відсутність виконавчого провадження та наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Окрім того, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби.
Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Пунктом 1 ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Рішення суду про зняття арешту з майна є підставою для припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, реєстрація чого відноситься до повноважень державного реєстратора.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для існування у реєстрі запису про наявність арешту належного позивачу нерухомого майна, а відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 16.05.2024.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69068, м.Запоріжжя, вул.Брюллова, буд.5, код ЄДРПОУ 44993352) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного згідно з постановою №1252/6 від 08.12.2008, винесеної головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В., реєстраційний номер обтяження - 8270320, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, зареєстрованого Запорізькою філією державного підприємства "Інформаційніий центр" Міністерства юстиції України.
Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт (обтяження), накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 згідно з постановою №1252/6 від 08.12.2008, винесеної головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Копил Ю.В., реєстраційний номер обтяження - 8270320, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, зареєстрованого Запорізькою філією державного підприємства "Інформаційніий центр" Міністерства юстиції України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 30.05.2024.
Суддя Ж.М. Чернова