30 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/1902/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 5330,08 грн. по платежу 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб".
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 5330,08 грн., який ним добровільно не було сплачено, в зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Ухвалою судді від 01.04.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано та вручено ОСОБА_1 , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі- ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований як фізична особа-підприємець та 08.12.2021 року припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.
Відповідно до поданої до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (№ 3858/в/07-15-13 від 15.06.2018 року), підприємцем обрана ставка єдиного податку 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та визначена 1 група платника єдиного податку.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників 1 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 176,20 грн (1762,00*10%), на 01.01.2019 - 192,10 (1921,00*10%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу нараховано єдиний податок за липень-грудень 2018 року у розмірі 1057,20 грн (176,20*6), за січень-березень 2019 року в розмірі 576,30 (192,10*3).
Відповідачем податкове зобов'язання сплачено частково в розмірі 0,17 грн, у зв'язку з чим, несплачена сума становить 1633,33 грн.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПКУ, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Так, працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за наслідками якої складено акт перевірки від 22.03.2019 року № 383/56-13/717/320903599 та винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 року № 0007235613 про зобов'язання відповідача сплатити штраф у розмірі 3696,75 грн. за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб".
Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 24.04.2019 року, не оскаржено ним ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже, сума визначена у податковому повідомленні-рішенні набула статусу податкового боргу.
У відповідності до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.
Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, з 05.30 год. 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжений відповідно до законодавства, та такий наявний станом на час звернення з позовом до суду.
Отже, станом на дату подання адміністративного позову зупинено строки давності, що визначені нормами ПК України.
Підпунктом 87.11 ст. 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами п. 97.3 ст. 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462 (далі - Порядок).
Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості у розмірі 5330,08 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що податковий борг має бути стягнутий з позивача, як фізичної особи
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 5330,08 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто, позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзив на позовну заяву відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 5330,08 грн. (п'ять тисяч триста тридцять гривень вісім копійок) по платежу 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб".
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті