29 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/1397/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Берегівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департамент культури Закарпатської військової державної адміністрації про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Берегівська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Виноградівської міської ради, третя особа, Департамент культури Закарпатської військової державної адміністрації, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у не вжитті заходів з виявлення, обліку та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об'єкту культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходяться у м. Виноградів на пл. Миру, 3, а саме Адміністративного будинку, 1930 року; 2) зобов'язати Виконавчий комітет Виноградівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об'єкту культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходяться у м. Виноградів на пл. Миру, 3, а саме Адміністративного будинку, 1930 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Берегівською окружною прокуратурою виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Виноградівської міської ради, що полягає у не вжитті заходів з виявлення, обліку та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об'єкту культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходиться у м. Виноградів на пл. Миру, 3, а саме Адміністративного будинку 1930 року. Невжиття відповідачем заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня сприяє руйнуванню та заподіянню шкоди об'єкту культурної спадщини, не забезпечує захист та збереження, утримання та відповідне використання, консервацію та реставрацію, ремонт, пристосування та музеєфікацію будівлі.
08 квітня 2024 року відповідач подав через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує з мотивів їх безпідставності. Так, зокрема, стверджує, що Виноградівською міською радою на виконання доручення Закарпатської обласної державної адміністрацій від 12.02.2021 року №06-17/602 щодо надання облдержадміністрації пропозицій стосовно взяття на облік об'єктів культурної спадщини, розташованих на території територіальної громади, направлено Перелік об'єктів культурної спадщини Виноградівської об'єднаної громади, пропонованих до включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, серед яких значиться Адміністративний будинок у м. Виноградів на пл. Миру, 3, 1930 року. Таким чином, вважає, що вищезазначеним спростовується твердження позивача про протиправну бездіяльність міської ради. Також вказує на те, що Виноградівська міська рада для забезпечення режиму використання об'єкту культурної спадщини неодноразово зверталась до власників даної будівлі з метою внесення даного об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та отримання облікової документації для заключення нового охоронного договору на будівлю. Окрім того, відповідач зазначає, що він не є спеціально уповноваженим органом, на який покладається обов'язок забезпечення складання/виготовлення документації. Також відповідач звернув увагу на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом.
17 квітня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій наголосив на безпідставності тверджень відповідача щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом, що підтверджується численними постановами Верховного Суду. Окрім того, зазначає, що згідно з нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини є саме виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Третя особи своїх письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не подала.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 місто Виноградів Закарпатської області включений у Список історичних населених місць України.
Наказом Міністерства культури України від 18.06.2018 року №559 затверджено Історико-архітектурний опорний план м. Виноградів, яким визначено межі та режими використання історичного ареалу м. Виноградів Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів. Згідно із вказаною містобудівною документацією будівля, розташована за адресою АДРЕСА_1 , запропонована до внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкт містобудування та архітектури.
Відповідно до листа Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 21.12.2023 року №01-12/1604 Адміністративний будинок 1930 року, розташований за адресою: м. Виноградів, пл. Миру, 3 не взято на державний облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та Переліку об'єктів культурної спадщини.
У зв'язку із відсутністю у вищезгаданої будівлі правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та відповідно і пам'ятки у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», облікова документація не виготовлялася, охоронний договір не укладався.
Вважаючи протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо не вжиття заходів з виявлення, обліку та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об'єкту культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, прокурор звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697) та ст. 53 КАС України.
Частиною 2 ст. 23 Закону №1697 передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що він звернувся з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, а саме - об'єкта культурної спадщини національного значення, загроза руйнування або заподіяння шкоди якому виникла внаслідок протиправної бездіяльності виконкому Виноградівської міської ради.
Суд вважає, що культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об'єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України «Про охорону культурної спадщини» відносить об'єкти, що становлять цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Збереження об'єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому Україною взято міжнародне зобов'язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.
Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №734/519/15-ц, від 17 березня 2021 року у справі №925/3/20, від 09 листопада 2022 року у справі №260/437/21, від 17 листопада 2022 року у справі №640/16767/21 та від 01 лютого 2023 року у справі №260/2284/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, зокрема, на подання даної позовної заяви.
Щодо суті даного позову суд зазначає наступне.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805).
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
- щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 3 Закону №1805 державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених пп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 31 і пп. 10 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підконтрольний відповідним органам виконавчої влади (ч. 5 ст. 3 Закону №1805).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1805, до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону №1805 об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об'єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Нормами ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158).
Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку №158, система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об'єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об'єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру).
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Порядку №158 взяття на облік об'єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об'єкта, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини (далі - Перелік).
Уповноважений орган розглядає питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (п. 2 Розділу ІІ Порядку №158).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку №158 питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі: фотофіксації об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Порядку №158, рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу.
Згідно з п. 1 розділу VI Порядку №158 інвентаризація об'єктів культурної спадщини здійснюється з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об'єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам'яток в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь шляхом впровадження системи моніторингу.
Відповідно до п. 3 розділу VI Порядку №158, постійний моніторинг проводиться шляхом аналізу відомостей Реєстру, Переліків об'єктів культурної спадщини; облікової документації, охоронних договорів, встановлених режимів використання об'єкта культурної спадщини, науково-проектної документації, що визначає зони охорони пам'ятки та запланованих робіт, архівних матеріалів наукових установ, державних інформаційних систем та інших відомостей, які свідчать про стан об'єкта культурної спадщини та території, що охороняється.
Постійний моніторинг проводиться: виконавчими органами сільської, селищної, міської ради щодо об'єктів культурної спадщини, які розміщені на території, на яку поширюється повноваження таких органів.
Постійний моніторинг проводиться не рідше одного разу на рік відповідно до плану, що затверджується на початку року не пізніше 20 січня.
Таким чином, внесенню об'єкта до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Виноградівської міської ради, який повинен здійснити фотофіксацію об'єкта, скласти історичну довідку та подати відповідну пропозицію органу охорони культурної спадщини вищого рівня.
В той же час, вищевказані вимоги Закону №1805 та Порядку №158 відповідачем не дотримані, що свідчить про його бездіяльність з питань забезпечення належного виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини.
Жодних доказів вчинення дій, передбачених Порядком №158, з метою належного обліку об'єкта культурної спадщини відповідачем, всупереч своєму процесуальному обов'язку, надано не було.
Так, зокрема інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 21 грудня 2023 року №01-12/1604 підтверджено, що Адміністративну будівлю не взято на державний облік відповідно до законодавства та не занесено до Державного реєстру пам'яток України та Переліку об'єктів культурної спадщини, а тому облікова документація не виготовлялася, охоронний договір не укладався.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації неодноразово звертався до виконавчих органів місцевих рад територіальних громад про необхідність виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», що підтверджується листами від 05 листопада 2020 року №01-10/1207 та від 31 серпня 2022 року №06-31/2776.
Суд зазначає, що об'єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України №1805 покладено обов'язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Виконавчий комітет Виноградівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру, 3, а саме Адміністративну будівлю, 1930 рік.
З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Берегівської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Сечені, 15, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 0290996721) до Виконавчого комітету Виноградівської міської ради (місцезнаходження: пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 44633612), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департамент культури Закарпатської військової державної адміністрації (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 44361754) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у не вжитті заходів з виявлення, обліку та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходяться у м. Виноградів на пл. Миру, 3, а саме Адміністративного будинку, 1930 року.
3. Зобов'язати Виконавчий комітет Виноградівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, який знаходяться у м. Виноградів на пл. Миру, 3, а саме Адміністративного будинку, 1930 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін