про залишення позовної заяви без розгляду
29 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/31527/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії та зобов"язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 21.12.2023 залучено Головне управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області ( 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під"їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) до участі у справі №240/31527/23, як другого відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв"язку з пропуском строку звернення.
У клопотанні вказує, що про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 03.01.2023 позивача повідомлено листом від 05.01.2023.
Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху для надання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення з позовом.
На виконання вимог ухвали позивач подав заяви, в яких посилається на систематичні відмови у призначенні пенсії від 03.08.2022 та 03.01.2023 після набрання законної сили рішенням суду у справі №240/7967/22, яким покладено на відповідача обов"язок повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду та безумовно врахувати факт постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Вказує, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії .
Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугою років.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 03.01.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Про прийняття вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, відповідач повідомив позивача листом від 05.01.2023, який відповідно до реєстру відправлених листів ГУПФУ в Житомирській області №954, був направлений на адресу позивача 10.03.2023.
Разом з тим, відповідно до поштового штампу на конверті, в якому надійшла позовна заява, така подана позивачем 31.10.2023.
Отже, з позовною заявою про оскарження відмови ГУПФУ в Житомирській області у призначенні пенсії позивач звернувся до суду 31.10.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду дійшов наступного висновку щодо застосування строку звернення до суду: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Судом запропоновано позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак позивачем надано клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду у вищезазначеній частині позовних вимог, разом з тим, жодних обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, як і не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Посилання позивача на невиконання відповідачем рішення суду у справі №240/7967/22, яким покладено на відповідача обов"язок повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду жодним чином не вказує на поважність причини пропуску строку для звернення до суду з вказаним позовом.
Суд зазначає, що не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необґрунтованими. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.3 та 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, викладені у заявах від 13.05.2024 та від 17.05.2024.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос