"11" травня 2010 р. м. Київ К-36730/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року,
У березні 2009 року ОСОБА_6 в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська пред'явила позов до УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2008 роки та відповідні виплати в сумі 4471,20 грн.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року позов ОСОБА_6 до УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо невиплати ОСОБА_6 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 28 лютого 2009 року включно.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_6 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії “дітям війни” відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 28 лютого 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська задоволено частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року в змінено, виклавши в редакції:
“Визнати незаконною бездіяльність УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_6 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенси за віком -неправомірними.
Зобов'язати УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_6 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_6 до УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01січня 2008 року по 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.”
У касаційній скарзі УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункт 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-УІ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Частиною восьмою постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” установлено, що дітям війні (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн. та з 01 жовтня -49,8 грн.
Стаття 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-УІ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” до теперішнього часу не визнані не конституційними, а тому у 2009 році позивачу слід робити виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій у мотивувальній частині рішень не вказали на те, що у задоволенні позову ОСОБА_6 в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії у 2009 році слід відмовити.
Колегія суддів вважає можливим змінити резолютивну частину рішення суду апеляційної інстанції в цій частині.
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року, з 01 січня по 22 травня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 28 лютого 2009 року ОСОБА_6 не мала права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, оскільки норми відповідного Закону, якими було передбачено це право, були зупинені та змінені.
Суди першої та апеляційної інстанції правильно вказали на те, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
За таких обставин, правильним є висновок апеляційного суду про те, що позивач в 2006 році, до 09 липня 2007 року, до 22 травня 2008 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а мала його лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок апеляційного суду та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Абзац другий та третій резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії викласти у такій редакції: “Визнати незаконною бездіяльність УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_6 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенси за віком -неправомірними.
Зобов'язати УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_6 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.”
В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року у цій же справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді: Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Смокович М.І.
Чумаченко Т.А.