Справа № 529/456/24
Провадження № 2-о/529/45/24
про відмову у відкритті провадження по справі
29 травня 2024 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Диканської селищної ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Диканської селищної ради про встановлення факту того, що особа самостійно виховує та утримує дитину, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Диканського районного суду Полтавської області із заявою в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів заявника або створення умов для здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник просить встановити факт того, що він самостійно виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини з сином не спілкується, не цікавиться його розвитком, досягненнями, проблемами, навчанням у школі, не бере ніякої участі у його вихованні та утриманні.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2020 (справа № 200/14136/17, провадження № 61-15965св19) також виснував, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як зазначає заявник, метою з якої необхідно встановити юридичний факт, є оформлення відповідних соціальних пільг для дитини.
Разом з цим, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаного факту не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав безпосередньо заявника.
З врахуванням наведеного, встановлення факту самостійного виховання дитини батьком може бути пов'язане з наступним вирішення спору про право, у зв'язку з чим не може встановлюватися в порядку окремого провадження.
Крім того слід зазначити, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
При цьому одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.
Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав. Крім того, судом під час вирішення спору у позовному провадженні щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні такого спору.
Отже, захист порушених прав у зв'язку з не виконанням обов'язків та не прийняттям участі одним із батьків у вихованні дитини, тобто самоусунення від виконання батьківських обов'язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Таким чином у відкритті провадження належить відмовити, роз'яснивши заявнику його право подати позовну заяву на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту того, що особа самостійно виховує та утримує дитину.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.Є. Петренко