Справа № 526/691/24
Провадження № 3/526/564/2024
іменем України
28 травня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого Киричка С.А.,
з участю секретаря Широколави О.В.,
адвоката Коваленка І.І.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер не відомий,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.02.2024 року о 23 год. 26 хв. в с. Петрівка-Роменська по вул. Покровська ОСОБА_1 керував автомобілем FIAT SKUDO, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис з бодікамери №1113096942/7, чим порушив вимогу п.2.5 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що автомобілем керувала його дружина, бо він дійсно того дня вживав алкоголь. Поліцейські звинуватили його втому, що вони з дружиною помінялися місцями і що автомобілем керував він, але це не відповідає дійсності, оскільки навіть по часу це неможливо зробити непрмітно для патрульних, які здійснювали відеозапис на місці зупинки.
Адвокат Коваленко І.І. в судовому засіданні зауважив, що на відеозаписі відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та підтверджуються слова ОСОБА_2 про те, що автомобілем керувала його дружина.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 підтвердила факт керування транспортним засобом, також пояснила, що не мінялася місцями з чоловіком під час руху та зупинки автомобіля.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами внесеними згідно Постанови Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст.130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, знаходження в транспортному засобі в нетверезому стані на пасажирському сидінні, а за кермом знаходилася інша особа, не є доказом вчинення особою, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Досліджений судом відеозапис, який мається в матеріалах, не містить підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки на час зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 знаходився на пасажирському сидінні, а за кермом перебувала його дружина, тобто відсутній факт керування транспортним засобом. Також з відео встановлено, що працівники поліції зупинили автомобіль і виявили, що за кермом автомобіля знаходилася жінка, поліцейські почали безпідставно звинувачувати ОСОБА_1 , що він помінявся місцями з дружиною і насправді за кермом перебував він.
Також з доказів встановлено, що ОСОБА_1 лише відмовився проходити запропонований працівниками поліції огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу «Drager». Проте, з відеофайлів вбачається, що працівники поліції не пропонували йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі і в його присутності не складали та йому не надавали відповідне направлення на проходження такого огляду.
Тобто, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим вважаю всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ( позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних доказів, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,34, ч.1 ст. 130, ст.247, ст. 276, ст. 283-285 КУпАП, суд, -
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: С. А. Киричок