Копія
Іменем України
Справа № 2а-2481/09/1/0170
10.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
сторони не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу Республіканського підприємства "Керченське "Міжрайпаливо" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 22.09.2009 у справі № 2а-2481/09/1/0170
за позовом Республіканського підприємства "Керченське "Міжрайпаливо" (вул. Чкалова, 159, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98327)
до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про скасування рішення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009 у задоволенні позовних вимог Республіканського підприємства "Керченське "Міжрайпаливо" до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про скасування рішення - відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Республіканське підприємство "Керченське "Міжрайпаливо" подало апеляційну скаргу з пропуском строку, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009 скасувати та прийняти нову постанову.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з недійсністю податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»у грудні 2006 року, січні - лютому 2007 року, позивачем завищено податковий кредит на суму 21018,00грн. та заниженню податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 21018,00грн. отже, відповідачем було правомірно донараховано позивачеві податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31527,00грн., у тому числі: основний платіж -21018,00грн., штрафні санкції -10509,00грн.
Із таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2008 №0001602301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31527,00грн., у тому числі: основний платіж -21018,00грн., штрафні санкції - 10509,00грн.
Передумовою визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31527,00грн. став акт невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ», за висновками якого виявлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2 і пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим податковим органом визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31527,00грн., у тому числі: основний платіж -21018,00грн., штрафні санкції -10509,00грн.
Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.
Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з грудня 2006 року по лютий 2007 року Республіканське підприємство "Керченське "Міжрайпаливо" придбавало у Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТОРС-ТДМ" вугілля.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідно до пункту 1.1 договору постачання №8 від 20.12.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТОРС-ТДМ" зобов'язувалося поставити, а Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо»прийняти та оплатити у встановленому порядку товар, найменування, ціна, кількість, якісні показники, марочний склад та строки постачання якого визначені у додатках, які є невід'ємною частиною договору та можуть бути змінені за взаємною домовленістю сторін, яке оформлено письмовою угодою.
Як свідчать матеріали справи, позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень - лютий, квітень - травень 2007 року включені суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ», яке на момент складання податкових накладних не було зареєстровано юридичною особою та не було платником податку на додану вартість, що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 21018,00грн. та заниженню податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 21018,00грн.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»було зареєстровано юридичною особою 26.02.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №075576 та довідкою з ЄДРПОУ №1479 від 27.02.2007. На облік платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»взято 27.02.2007, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 7.02.2007 №569/29-109. Згідно корінця Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100025612 Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»було зареєстровано платником податку на додану вартість 05.03.2007.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що до 26.02.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»не існувало як юридична особа, взагалі не мало необхідної правоздатності та не мало права складати податкові накладні:(№11 від 27.12.2006 на суму 18674,07грн.( податок на додану вартість -3112,34грн.), №12 від 15.01.2007 на суму 19340,88грн.( податок на додану вартість -3223.48грн.), №13 від 02.02.2007 на суму 19084,88грн. (податок на додану вартість -3180,81грн.), №22 від 13.02.2007 на суму 34391,87грн. (податок на додану вартість- 5769,18грн.), №23 від 14.02.2007 на суму 34615,07грн. (податок на додану вартість -5769,18грн.) до моменту реєстрації платником податку на додану вартість (до 05.03.2007). Отже, позивач не мав право включати суму 21017,79грн. до складу податкового кредиту.
Недоречними визнаються доводи заявника апеляційної скарги про правомірне включення суми 21017,79грн. до податкового кредиту, тому що зобов'язання по договору, укладеному між Республіканським підприємством «Керченське «Міжрайпаливо» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»були реально виконані, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки розрахунки за договором позивачем здійснено вже після здійснення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ» та реєстрації його платником податку, що підтверджується платіжними дорученнями: від 10.05.2007, від 17.05.2007, від 03.07.2007, від 17.07.2007, від 25.07.2007, від 01.08.2007, від 27.08.2007.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у позивача не було підстав для сумніву щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»правоустановчих документів у зв'язку з тим, що були оформлені накладні, за якими залізничною дорогою приймався товар до перевезення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач, при укладанні з Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ» мав можливість перевірити: чи було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ»платником податку на додану вартість. При дослідженні накладних встановлено, що відправником вантажу за зазначеними накладними були інші суб'єкти, ніж Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТОРС-ТДМ», отже, зазначене спростовує доводи позивача.
Зазначені обставини дають судовій колегії підстави вважати, що відповідає нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті перевірки висновок, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення про порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2 і пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим податковим органом правомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31527,00грн., у тому числі: основний платіж -21018,00грн., штрафні санкції -10509,00грн.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим від 20.08.2008 №0001602301/0, а надані відповідачем письмові пояснення щодо правомірності винесення спірного рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31527,00грн., у тому числі: основний платіж -21018,00грн., штрафні санкції -10509,00грн. є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга -залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Республіканського підприємства "Керченське "Міжрайпаливо" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009 у справі №2а-2481/09/1/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко
Повний текст судового рішення
складено та підписано 16 серпня 2010 р.