Копія
Іменем України
Справа № 2а-215/09/2703
10.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.03.2010,
представник відповідача: Гардер А.С., довіреність № 4430/09-07 від 09.08.2010,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Гаркуша О.М.) від 16.03.2009 у справі № 2а-215/09
за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 99011)
до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Карантинна, 16, місто Севастополь, 99008)
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 16.03.2009 адміністративний позов задоволено. Визнана протиправною та скасована постанова начальнику Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя №298 від 02.10.2008 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за пунктом 2 частини шістнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в який просить постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 16.03.2009 скасувати.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що згідно з протоколом №298 про адміністративне правопорушення від 28.09.2008, який складено заступником начальника Управління - начальником відділу обліку надходження платежів Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя ОСОБА_5, позивачем - ОСОБА_4 порушено пункт 2 частини шостої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008 року несвоєчасно сплачені підприємством, а саме: 26 липня 2008 року, в той час як граничний термін їх сплати встановлено до 20 серпня 2008року, тому в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 6 частини шістнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №298 від 02.10.2008 ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні правопорушення, і був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 187,00грн. за правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 17 і пунктом 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судова колегія вважає, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення. Зокрема, відповідно до статті 251 КУпАП доказом у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і зйомки, відеозапису, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до вимог статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі відмови особи, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Окрім цього, при складенні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Більш того, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення, що повністю узгоджується з вимогами статті 268 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу на те, що протокол №298 про адміністративне правопорушення від 28.09.2008, який складено відносно ОСОБА_4 - директора Комунального підприємства "Севміськводоканал" - не містить відомостей про підпис та пояснення порушника. Також в протоколі відсутні відомості, що другий примірник отримав порушник і що він був повідомлений про розгляд справи 02.10.2008 о 16:00.
Спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення №298 від 02.10.2008 також не містить відомостей про підпис позивача.
Відповідачем не надані докази отримання вказаної постанови саме позивачем. Отже, позивач не був ознайомлений з матеріалами даної справи та протоколом про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи вчиненні відповідачем дій, дослідивши матеріали справи судова колегія дійшла висновку про протиправність постанови від 02.10.2008 по справі про адміністративне правопорушення №298 про накладення відносно позивача штрафу в розмірі 187,00грн., що є підставою для її скасування.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При розгляді справи судова колегія керується саме принципом верховенства права і вважає, що право фізичної особи -ОСОБА_4 щодо визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №298 від 02.10.2008 про накладення штрафу в розмірі 187,00грн. повинно бути захищено.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, судова колегія визнає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №298 від 02.10.2008 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого у самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь відповідно до статті 62 Конституції України.
Відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
Дослідивши обставини справи у сукупності, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 16.03.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 16.03.2009 у справі №2а-215/09/2703 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко
Повний текст судового рішення
складено та підписано 16 серпня 2010 р.