Справа № 367/6227/23
Провадження №2/367/1663/2024
(заочне)
05 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Яцуна А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна в якому просить: скасувати арешт (реєстраційний номер обтяження №13213432) з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою №49962088 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 11.02.2016 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 11.02.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 27 квітня 2002 року придбала у ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний договір засвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А. та зареєстрований в реєстрі за №2973. Додатково даний договір зареєстрований у Ірпінському бюро технічної інвентаризації за № 2441 та зафіксований запис про це в реєстраційну книгу за № 12- 257. В липні 2023 року вона випадково дізналася, що будинок, який належить їй на правах власності, відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, на сьогодні в процесі реорганізації - Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Міністерства юстиції України (далі Відповідач) накладено арешт. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №49962088 від 11.02.2016 року виконавча служба наклала арешт на все майно, що належить невідомій позивачу особі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Додає, що 28 липня 2023 року вона звернулась до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області з заявою вжити заходів та скасувати арешт і обмеження мотивуючи тим, що право власності на будинок за нею зареєстровано ще 27 квітня 2002 року, а ОСОБА_3 ніякого відношення до будинку в АДРЕСА_1 немає. 07.08.2023 року від Відповідача вона отримала відповідь №22036 про те, що дійсно в автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , наявний арешт, підставою якого є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №49962088 від 11.02.2016 року видана відділом виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції - реєстраційний номер обтяження 13213423 і боржником вказана ОСОБА_3 . Також у своїй відповіді її проінформували, що порядок звільнення майна з-під арешту передбачений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і порадили звернутися до суду.
Стверджує, що на сьогодні вона обмежена в своїх конституційних правах внаслідок наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктив нерухомого майна записів щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , і це перешкоджає їй вільно розпоряджатись власністю.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 серпня 2023 року відкрито провадження за даним позовом, справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та оголошенням на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
27 квітня 2002 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , договір засвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А. та зареєстрований в реєстрі за №2973, а також зареєстрований у Ірпінському бюро технічної інвентаризації за № 2441 та зафіксований запис про це в реєстраційну книгу за № 12- 257, що підтверджується копією зазначеного договору.
Як видно із Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2014 року у справі № 367/2888/14-ц за позовом стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 485 994 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 3 654 грн.
Постановою державного виконавця Кудрановського Юрія Володимировича від 11 лютого 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №49962088 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення 489 648 грн., та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5 лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.
Відповідно до інформації із автоматизованої системи виконавчого провадження, стан ВП № 49962088, де боржником є ОСОБА_3 - завершено.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області з заявою про вжиття заходів та скасування арешту та обмеження.
Відповідно до копії листа Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області від 07 серпня 2023 року № 22036 адресованого ОСОБА_1 повідомлено, що отриманою пошуковою інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , наявний арешт, підставою обтяження якого є: постанова № 49962088 від 11.02.2016, видана Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції - реєстраційний номер обтяження № 13213423, при цьому, порядок звільнення майна з-під арешту передбачений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до частини другої цієї статті, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Враховуючи вищевикладене, підстави для зняття арешту з нерухомого майна, а саме: обтяження № 13213432 від 11.02.2016 з будинку за адресою АДРЕСА_1 - відсутні. Одночасно роз'яснено, що ОСОБА_1 має право звернутись до відповідного суду для вирішення питання про звільнення з-під арешту майна.
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 365536636 від 13 лютого 2024 року, наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження 13213423 від 11 лютого 2016 року, Державний реєстратор: Хріпкова Ірина Дмитрівна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Київська обл.; документи, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49962088, виданий 11.02.2016, видавник: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28194398 від 11.02.2016 16:00:23, ОСОБА_6 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Київська обл.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; орган державної влади, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35879461, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 21, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_1 , особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_4 ; тип об'єкта: все майно; адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 року №1429/20167 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У позиції Великої Палати Верховного суду України у Постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, зазначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на її власність накладено арешт у межах виконавчого провадження до якого ОСОБА_1 не має ніякого відношення, ВП завершено, суд вважає правильним задовольнити заяву та скасувати арешт.
Враховуючи те, що державний реєстратор не має визначених законодавством підстав для скасування за заявою позивача арешту на нерухоме майно, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна- задовольнити.
Скасувати арешт (реєстраційний номер обтяження №13213432) з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою 49962088 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 11 лютого 2016 року.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 11 лютого 2016 року у виконавчому провадженні №49962088.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук