Справа № 367/3851/24
Провадження №1-кс/367/585/2024
Іменем України
29 травня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя,-
В провадження слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшла скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В судове засідання заявник та представник поліції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачена можливість оскарження бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Статтею 126-1 КК України, встановлена відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Так, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_3 09.01.2024 року звернулась до органів поліції із заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію, яка була оформлена відповідним Протоколом від 09.01.2024 року, відповідно до якого остання повідомила, що вона перебуває в процесу розлучення з її чоловіком ОСОБА_4 та останній поводить себе агресивно та обіцяв забрати дітей.
Вищевказаний протокол був зареєстрований в журналі єдиного обліку ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за № 478.
Після чого, 02.04.2024 року заявниця ОСОБА_3 , звернулась до ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області з заявою, відповідно до якої повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 продовжує вчиняти відносно неї тиск та дії з домашнього насилля.
15.04.2024 року ОСОБА_3 звернулась до ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою про видачу їй витягу з ЄРДР за фактом вчинення злочину відносно неї та її малолітніх дітей, за її заявою від 09.01.2024 року.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_3 просила суд, зобов'язати ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактами, викладеними у заяві від 02.04.2024 року.
16.05.2024 року до суду, на виконання ухвали слідчого судді від 24.04.2024 року, надійшли матеріали перевірки № 1088 за фактом звернення ОСОБА_3 ..
Як вбачається з вищевказаних матеріалів, та матеріалів скарги, 22.04.2024 року, ОСОБА_3 , отримала лист начальника ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якого, останній повідомив ОСОБА_3 , що її звернення від 02.04.2024 року, яке було зареєстроване 03.04.2024 за № 5367, було направлено до ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності колишнього чоловіка ОСОБА_4 , оскільки відомості викладені в заяві від 02.04.2024 року не містять ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом.
Згідно вимог кримінального Закону, складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реальне вчинене суспільно - небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.
Положення ст. 214 КПК України, перебувають у безпосередньому взаємозв'язку зі ст. 2 КК України і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що заява ОСОБА_3 від 02.04.2024 року, фактично не являється заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки в ній заявниця лише наводить додаткові обставини щодо вчинення її колишнім чоловіком протиправних дій відносно неї, які орган поліції кваліфікував як адміністративне правопорушення та направив матеріали до іншого відділу поліції для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні фактичні відомості щодо бездіяльності уповноважених осіб ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 матеріали були направлені до уповноваженого органу поліції для вчинення подальших процесуальних дій, у відповідності до вимог чинного законодавства України.
При цьому, суд зазначає, що ВП № 3 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, не відноситься до територіальної підсудності Ірпінського міського суду Київської області.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 107, 214, 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1