Копія
Іменем України
Справа № 2а-6889/09/4/0170
10.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
позивач: не з'явився,
представник відповідача: Добридень О.В., довіреність № 3909/9/10-0 від 25.08.2009;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 01.12.2009
за позовом фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Крим, 97400)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про визнання рішення недійсним
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 позовні вимоги задоволені. Визнано частково противоправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 27.03.2009 №0088192303 в частині застосування до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 1554,30 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.
Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 скасувати.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства.
При апеляційному перегляді встановлено, що відповідачем 13.03.2009 проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності стосовно господарської одиниці позивача - магазину «Ель», розташованого в місті Євпаторії, вул. Крупської, 50, за результатами якої складено акт №000276 про порушення позивачем пунктів 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного акту перевірки, відповідач 27.03.2009 прийняв рішення №0088192303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1639,30грн.
Позивач оскаржує вказане рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1554,30грн., а саме: про порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
Перевірки порядку проведення розрахунків із споживачами за готівкові грошові кошти здійснюються органами державної податкової служби відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону, планові і позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України, зокрема відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до пункту 4 статті 10, пункту 2 статті 11 Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з акту перевірки від 13.03.2009 №000276 згідно із описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено наявність 489,00грн., в той час в денному звіті РРО вказано 178,14грн.
Однак, заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що вказана невідповідність пов'язана із тим, що до складу готівкових коштів на місці проведення розрахунків віднесено кошти, які належать іншому суб'єкту господарювання, а саме: фізичній особі - підприємцю Веліляєвій Ільмірі Мясгутівні, яка здійснює діяльність за тою ж адресою, що також було відображено позивачем у зауваженні до акту перевірки. Вказані доводи позивача підтверджуються договором від 01.12.2008 оренди нежитлового приміщення, розташованого в місті Євпаторії вул.Крупської,50, який укладений між позивачем і фізичною особою-підприємцем Веліляєвою Ільмірою Мясгутівною.
Судова колегія відмічає, що фізична особа-підприємець Веліляєва Ільміра Мясгутівна у 2009 році застосовувала спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, про що свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку, і в силу вимог пункту 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільнена від обов'язку застосування реєстратора розрахункових операцій.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Судом першої інстанції було встановлено, що опис готівкових коштів не підписано позивачем або іншою особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції від імені позивача.
Судовою колегією враховано відсутність у посадових осіб права самостійно перераховувати суму таких коштів на місці проведення розрахунків, а також положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає недоведеними належними і допустимими доказами у справі доводи відповідача щодо встановлення незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1554,30грн. згідно зі спірним рішенням слід вважати неправомірним.
При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції відповідає обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 у справі №2а-6889/09/4/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко
Повний текст судового рішення
складено та підписано 16 серпня 2010 р.