Справа № 366/1095/24
Провадження № 3/366/935/24
14 травня 2024 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12 квітня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 28.03.2024 року в АДРЕСА_3 не з'явився, на реєстрацію, чим порушив п. 2 встановленому йому обмежень в постанові Іванківського районного суду від 14.09.2023 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи судом повідомлений вчасно. Заяв та клопотань не надіслав.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом відповідно до ст. 280 КУпАП встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, тобто порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 202560 від 06.04.2024 року щодо ОСОБА_1 було порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, зокрема, відсутня постанова суду про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КупАП.
Крім того, матеріали справи не містять відомості або письмових пояснень свідків, які могли б підтвердити чи спростувати порушення ОСОБА_1 адміністративного нагляду.
Будь-яких інших доказів (фото- чи відеодокази) на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.03.2024 року ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду, однак протокол про адміністративне правопорушення було складено 06.04.2024 року, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП. За таких підстав, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 202560 від 06.04.2024 року є неналежним доказом у справі, що в свою чергу виключає підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Дані докази могли б беззаперечно спростувати чи підтвердити факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Обставини вчинення правопорушення, які відображені в протоколі, як вважає суд, не є достатніми, переконливими та беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП України, а тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно ст. 247 ч. 1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд має сумніви, щодо складу та події правопорушення передбаченого ст. 187 ч.2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , а тому суд, керуючись ст. 62 ч. 3 КУ, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 на його користь, у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність події та складу цього правопорушення в його діях, у зв'язку з чим провадження по справі на підставі ст. 247, 284 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284 КУпАП та відповідно ч. 2 ст. 187 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 187 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО