30.05.2024 Справа № 374/21/24
30 травня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді: Дьоміна О.П., при секретарі Ходасевич Д.К., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
26.01.2024 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, за час свого життя мати позивача не встигла документального оформити право власності на вказаний будинок, документи на будівництво якого були оформлені на покійного батька позивача, яка після смерті батька успадкувала також майнове право на належну йому частку будинку. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом є позивач та ОСОБА_2 - рідна племінниця. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає. Після перенесеного матір'ю позивача в 2019 році інсульту, позивач забрав матір до свого будинку в м. Ржищів, де весь час лікував її та доглядав до смерті. В установлений законом шестимісячний термін позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не міг знайти документи на будинок, а матір за життя також не пам'ятала де вони знаходяться. Позивач вважав ці документи втраченими і вже почав вживати заходи для їх поновлення. Лише нещодавно ОСОБА_2 випадково знайшла документи будинок. Коли позивач звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мартиненко Л.Л. із заявою про прийняття спадщини, то листом від 20.12.2023 року за №248/02-14 нотаріус повідомила про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що пропущено шестимісячний строк. При цьому, у листі було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку може бути вирішено судом.
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 29.01.2024 року зазначену цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, з підстав та мотивів викладених у вказаному судовому рішенні. Матеріали цивільної справи надійшли до суду 04.03.2024 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.03.2024 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.04.2024 року, за клопотанням позивача, витребувано в порядку ст. 84 ЦПК України, у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мартиненко Л.Л. належним чином завірену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ржищів Обухівського району Київської області, щодо майна спадкодавця за №21/2023, номер у спадковому реєстрі 71759788; довідку про коло спадкоємців; Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Витребувані матеріали надійшли до суду 26.04.2024 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справи до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, теж надала суду заяву у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує заяву позивача, визнання відповідачкою позовних вимог, а також положення ст. 223 ЦПК України.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, передбачено ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України,.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено наступне:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 74 роки помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема і на належний йому житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема: копією витягу з рішення виконкому Вишгородської районної ради депутатів трудящих за №227 від 04.08.1975 року, яким виділено ОСОБА_4 земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво, копією свідоцтва на забудову індивідуальної садиби, копією плану забудови та копією будівельного паспорту на земельну ділянку під будівництво житлового будинку.
Як зазначає позивач, ОСОБА_3 (мати позивача) після смерті чоловіка ОСОБА_4 успадкувала майнове право на належну йому частку вказаного будинку, однак не встигла документально оформити право власності, оскільки 27.10.2022 року у віці 76 років померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5 (рідний бра позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Позивач вказує, що після смерті його матері ОСОБА_3 , спадкоємцями за законом є він та відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка є його рідною племінницею, що підтверджується: копією свідоцтва про народження брата позивача - ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 та копією рішення про розірвання шлюбу від 16.09.2020 року.
19.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мартиненко Л.Л. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері і, на підставі вказаної заяви, приватним нотаріусом Мартиненко Л.Л. було заведено спадкову справу за №21/2023 до майна померлої ОСОБА_3 .
Як вбачається з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №75208310 та №75208458 від 20.12.2023 року ОСОБА_3 за життя не складала заповітів/спадкових договорів, а також свідоцтва про право власності на спадщину на належне їй майно не видавались.
20.12.2023 року приватний нотаріус Мартиненко Л.Л. листом за №248/02-14 повідомила позивача про те, що ним пропущено, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини та роз'яснила його право звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, передбачено ст. 1218 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України). Так, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року передбачено, що при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що він після смерті матері, тривалий час, не міг знайти документи на будинок, і лише нещодавно, вказані документи були знайдені.
Законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, тому суд, у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною. Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними. А відтак, встановивши, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з об'єктивних для нього обставин, враховуючи, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а також враховуючи відсутність у відповідачки заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви та визначення позивачу додаткового строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини терміном 3 (три) місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220 -1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Головуюча суддя