Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-214/09/0108
31.05.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Белоусов Е.Ф. ) від 14.05.09 по справі № 2а-214/09/0108
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,98310)
до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим (вул. Кірова 5, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми державної допомоги
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим недоотриману суму допомоги з догляду за дитиною з листопада 2007 року по грудень 2008 року у розмірі 6702,68грн., недоотриману суму допомоги при народженні дитини у розмірі 1963,80грн., суму компенсації, пов'язаної з інфляцією - 591,39грн., а всього 9257,87грн., у задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному розгляді встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, що народився 14 серпня 2007року, що підтверджується копією свідоцтва про народження, отже, ОСОБА_2 має право отримувати допомогу по догляду за дитиною відповідно до частини шостої статті 14, частини першої статті 15 і пункту 3 розділу УІІІ Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною за період з листопада 2007року по грудень 2008року у розмірі 6702,68грн., оскільки виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною з листопада 2008року проводилася в розмірі, передбаченому пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік».
Однак, заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 №26-рп/2008 підтверджено, що "… законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони".
Враховуючи, що інший розмір цієї допомоги на 2007-2008роки законодавцем не визначений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про перерахунок допомоги по догляду за дитиною у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», підлягають задоволенню за період з листопада 2007року по грудень 2008року і складає 6702,68грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача недоотриману суму допомоги при народженні дитини у розмірі 1963,80грн., виходячи з суми кратної 22,6 розмірів прожиткового рівня, що складав на момент народження дитини 470,00грн. у розмірі, визначеному статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що повністю узгоджується з вимогами Рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 і №10-рп від 22.05.2008, згідно з якими визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»про розмір допомоги при народженні дитини, а також враховуючи, що інший розмір цієї допомоги на 2007рік законодавцем не визначений.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 591,39грн. компенсації, пов'язаної з інфляцією.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 8 Кодексу адміністративного судочинства України).
При розгляді справи судова колегія керується принципом верховенства права і вважає, що право ОСОБА_2 одержати недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною та доплати при народженні дитини повинно бути захищено.
Колегія суддів вважає викладені у постанові суду першої інстанції висновки про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 9257,87грн. такими, що відповідають закону.
Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення річних відсотків за порушення грошового зобов'язання, оскільки правовідносини між сторонами не передбачають стягнення грошових коштів, сплата яких передбачена Цивільним кодексом України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо негайного списання повної суми заборгованості з рахунків Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на її користь, оскільки позивач отримує частину суми у розмірі 144,10грн., а стягнена сума заборгованості ще не закладена до Державного бюджету України, Управління Державного казначейства України в місті Керчі Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим не може самостійно змінювати бюджетні призначення.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї, і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чине правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків по виплаті спірних сум в повному обсязі.
Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.
Відповідно до частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги, повно встановив обставини справи, дав їм вірну правову оцінку та не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а тому постанова Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 у справі №2а-214/09/0108 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко