Ухвала від 27.07.2010 по справі 2а-923/09/0112

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-923/09/0112

27.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А.

секретар судового засідання Кисельова А.О.

за участю сторін: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Караваєв К.М. ) від 23.12.09 по справі № 2а-923/09/0112

за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора (вул. Чапаєва 17 а, місто Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,96000)

до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа 1 а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

треті особи:

Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, місто Київ,01000)

Державне казначейство України (вул. Бастіонна, 6, місто Київ 14,01014)

про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2009 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 01.11.2008 по 01.11.2009 у розмірі 27767,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, ОСОБА_2 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3-ої групи.

Позовні вимоги в частині стягнення коштів в розмірі 82148,92грн. заявлено за період з 01.11.2008 до 01.11.2009.

Пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (стаття 49 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи -50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується частиною другою статті 46 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які вирішували питання призначення пенсії цим категоріям громадян, були припинені.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані не конституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, судова колегія вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Отже, зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім наведених законів в дійсний час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 №523 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 №666, від 04.03.2004 №268, від 22.09.2004 №1240, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групи інвалідності- 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 має право на отримання державної пенсії у розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.10.2008 затверджено у розмірі 498, 00грн.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009рік»прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік»з 1 листопада 2009року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум встановлено у розмірі 573,00грн.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо правомірності визначення розміру пенсії та додаткової пенсії на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530, від 16.07.2008 №654, від 11.03.2009 №198, оскільки виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. У даному випадку розмір мінімальної пенсії за віком, з якого повинен був розраховуватися розмір пенсій позивачу у період з 01.11.2008 по 01.11.2009 становив 498,00грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір пенсії, призначеної позивачу відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не міг бути нижчим за 2988,00грн.

Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначеної позивачу відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не міг бути нижчим за 249,00грн. Отже, щомісячна сума пенсій, призначених позивачу не могла бути меншою 3237,00грн., тому загальна сума пенсій, яка повинна бути виплачена позивачу за період з 01.11.2008 по 01.11.2009 становить 38844,00грн.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно довідки №393 від 13.11.2009 за період з 01.11.2008 по 01.11.2009 позивачу було виплачено відповідачем 11076,68грн. Розмір недоплаченої пенсії складає 27767,32грн.

Також позивач має право на перерахунок пенсій за вказаний період із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком, визначеної у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При розгляді справи судова колегія керується саме принципом верховенства права і вважає, що право ОСОБА_2 на здійснення нарахування та виплати недоплаченої пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 01.11.2008 по 01.11.2009 у розмірі 27767,32грн., повинно бути захищено.

Стосовно позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача неправомірною, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про їх необґрунтованість, оскільки при прийнятті рішення про встановлення розмірів пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідач у своїй діяльності керувався положеннями постанов Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2098, №654 від 16.07.2008, №198 від 11.03.2009, які на час прийняття рішення відповідачем були чинними. Доказів бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсій суду не надано.

Правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в 2,5 рази, оскільки враховуючи визначення постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008, №654 від 16.07.2008 мінімальних розмірів пенсій, підстави для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у період з 01.11.2008, на які посилався позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо розміру несплаченої суми пенсії, відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 197, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2009 у справі №2а-923/09 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення відповідно до статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 серпня 2010 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Попередній документ
11939515
Наступний документ
11939517
Інформація про рішення:
№ рішення: 11939516
№ справи: 2а-923/09/0112
Дата рішення: 27.07.2010
Дата публікації: 02.11.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: