Копія
Іменем України
Справа № 2а-3629/09/2702
27.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
за участю сторін: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженною відповідальністю "СГС ПЛЮС" на ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя (суддя Бессараб Л.М. ) від 29.07.09 по справі № 2а-3629/09/2702
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
до Старшого державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (вул. Дм. Ульянова, 16, місто Севастополь,99045)
про визнання протиправним дії та відміну постанови
Ухвалою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 29.07.2009 адміністративний позов ОСОБА_2 до Старшого державного інспектора по контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі про визнання протиправними дії та відміну постанову - визнано неподаним та повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Гагарінським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою від 06.04.2009 Гагарінським районним судом міста Севастополя залишена без руху на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»до Старшого державного інспектора по контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі Управління по контролю та використанням та охорони земель у місті Севастополі ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови і запропоновано позивачу в строк до 15.06.2009 усунути недоліки позову, а саме: уточнити процесуальне положення сторін ( 3-х осіб, представника позивача).
Згідно супровідному листу Гагарінського районного суду міста Севастополя вказана ухвала від 06.04.2009 направлена на адресу позивача 04.06.2009. Однак, у матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення позивачу ухвали від 06.04.2009.
Незважаючи на це, суд першої інстанції 29.07.2009 прийняв в порядку статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»до Старшого державного інспектора по контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі Управління по контролю та використанням та охорони земель у місті Севастополі ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови.
Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів через наступне.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати додаткові документи та пояснення. Додаткові пояснення, документи щодо змісту вимог та доводів сторін суд може отримати в ході попереднього судового засідання. Суд має використати всі надані йому процесуальні можливості в ході підготовчого провадження для забезпечення збору доказів, яких бракує для розгляду справи.
Судова колегія вважає, що при виборі способу захисту свого права позивач не обмежений тим переліком, який міститься у частині третій статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. Частина четверта даної статті визнає за ним право вимагати захисту його права будь-яким іншим придатним, на його думку, способом.
У статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України містяться вимоги до позовної заяви. Зокрема, в ній мають бути зазначені позовні вимоги. Зміст цих вимог залежить від уявлення позивача про зміст суб'єктивного права, свободи чи інтересу, які були порушені (чи знаходяться під загрозою порушення) відповідачем. Така можливість позивача випливає із принципу диспозитивності адміністративного процесу. Тому суд при прийнятті позовної заяви не має права вирішувати питання про те, чи відповідають сформульовані особою вимоги обставинам у справі.
Позивач не зобов'язаний додавати до позовної заяви всі докази, на які він посилається при обґрунтуванні своїх доводів. Частина друга статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає від позивача лише «зазначити» відомі йому докази. До того ж відсутність у заяві вказівки на такі докази ще не свідчить про порушення вимог до змісту позовної заяви, адже особа може і не знати про них.
Після відкриття провадження, суд може запропонувати особу у справі, а саме - позивача, надати докази, які не були додані до заяви (частина шоста статті 71, частина перша статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для повноти захисту прав позивача суд може вийти за межі позовних вимог і визначити у постанові той спосіб захисту, який, на його думку, буде найбільш придатний.
Належність способу захисту може бути встановлена лише після того, як суд з'ясує права (обов'язки) особи-позивача та повноваження відповідача, тобто, на стадії розгляду і вирішення справи.
Питання про зміст порушеного права суд з'ясовує в ході підготовчого провадження та судового розгляду. У статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не має вказівки на те, що зміст порушеного права, свободи чи інтересу має бути вказано позивачем у позовній заяві. Так само не вимагається вказівки на норму закону, яка порушена відповідачем.
У даному випадку судова колегія не знаходить правових підстав для повернення позивачу адміністративного позову, оскільки копію оскаржуваної ухвали від 29.07.2009 позивач отримав 12.10.2009, що підтверджується супровідним листом Гагарінського районного суду міста Севастополя №74049 від 12.10.2009 та вхідним штампом підприємства №956 від 12.10.2009. Отже, позивач фактично дізнався про необхідність усунення недоліків позовної заяви 12.10.2009 у зв'язку із отриманням копії ухвали.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що підлягає скасуванню ухвала Гагарінського районного суду міста Севастополя від 29.07.2009 про повернення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і з направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»задовольнити.
Ухвалу Гагарінського районного суду міста Севастополя від 29.07.2009 скасувати.
Справу №2а-3629/09/2702 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 серпня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко