Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1795/09/2770
20.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_2, ордер № 132 від 30.12.2009.
представник відповідача: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 10.12.09 у справі № 2а-1795/09/2770
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99006)
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі (вул. Пушкіна , 10, місто Севастополь,99011)
про визнання недійсним наказу УМВС України в м. Севастополя
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.12.2009 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про визнання недійсним наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі № 544 від 08.09.2009 та поновлення на посаді.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії УМВС України в місті Севастополі при прийнятті наказів: №544 від 08.09.2009 та № 126 о/с від 28.09.2009 про звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за порушення дисципліни є законними та обґрунтованими і підстав для поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Гагарінського РВ УМВС України у місті Севастополі не вбачається.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, виходив з того, що позивач не довів обґрунтованості своїх позовних вимоги та не надав відповідних доказів.
Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин а адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані, оскільки в основу судового рішення покладені лише висновки службового розслідування без повного і всебічного з'ясування обставин справи.
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України (стаття 18 Закону України «Про міліцію»).
Згідно пункту 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114 особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно законодавству.
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України ( стаття 1 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України).
При апеляційному перегляді справи встановлено, що постановою старшого слідчого прокуратури Гагарінського району міста Севастополя від 14.08.2009 порушена кримінальна справа №995030 за фактом перевищення працівниками Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі своїх службових повноважень за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України.
Постановою старшого слідчого прокуратури Гагарінського району міста Севастополя від 27.08.2009 порушена кримінальна справа відносно, поряд з іншими, позивача - ОСОБА_3 - за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України.
19.08.2009 на адресу УМВС України в місті Севастополі надійшов лист №06/2-2891 старшого слідчого прокуратури Гагарінського району міста Севастополя, з якого вбачається, що у зв'язку із розслідуванням зазначеної кримінальної справи №995030, УМВС України в місті Севастополі. Поряд з іншим, повинно було направити на адресу прокуратури Гагарінського району міста Севастополя матеріали службового розслідування за фактом застосування працівниками Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі 06.06.2009 при огляді місця події - території за адресою: місто Севастополь, вул.Щитова, 31/2 спецзасобів травматичної дії.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно висновку, затвердженому тимчасово виконуючим обов'язки начальника УМВС України в місті Севастополі Кравченко О.М. 08.09.2009, складеного за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків та СКР Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі встановлений факт того, що позивач - ОСОБА_3 вчинив порушення службової дисципліни, яке виразилося у незаконному проведенні огляду 06.06.2009 помешкання ОСОБА_5 у порушенні вимог статті 190 Кримінально-процесуального кодексу України, незаконному застосуванні до громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спецзасобів - наручників, їх незаконне утримання до доставлення до Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі.
Отже, проведеним службовим розслідуванням, поряд з іншими (позивач неодноразово вживав спиртні напої у службовому кабінеті, що у службовому кабінеті було вилучено наркотичні речовини), встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, які виразилися: у незаконному проведенні огляду помешкання ОСОБА_5, незаконному застосуванні до громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спецзасобів - наручників, їх незаконному утриманні до доставлення до Гагарінського РВ УВМС України в місті Севастополі, що потягло за собою порушення статей 12,13, 14 Закону України «Про міліцію», вимог статей 2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 3,8,9,10,11 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України.
Зазначені висновки стали підставою для видання наказів: №544 від 08.09.2009 в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни та № 126 о/с від 28.09.2009 щодо звільнення у запас Збройних Сил України за статтею 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України ОСОБА_3
Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не прийнято до уваги, що проведення службового розслідування інспекції по особовому складу можуть доручити виключно лише керівник органу або його заступник по роботі з особовим складом (пункт 3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Міністра МВС №552 від 06.12.1991).
Тому посилання суду першої інстанції на лист прокуратури Гагарінського району міста Севастополя від 18.08.2009, який стосується пропозиції надати до прокуратури лише певні документи, та в ньому не ставиться питання про проведення службового розслідування, не може бути прийняте як доказ призначення службового розслідування належними посадовими особами, оскільки резолюції: «організувати виконання»або «до виконання»та не містять вказівки про призначення службового розслідування. Більш того, з вказаних резолюцій невідомо чиї ці підписи та які посади займають ці особи.
Згідно частини четвертої статі 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, наявні у справі матеріали не дають можливості встановити осіб, які дійсно призначили проведення розслідування.
Крім того, відповідно до вимог «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який час взяти у ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи, порушувати клопотання про витребування і долучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до цієї справи, та документів, знайомитись після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком і оскаржувати його у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів службового розслідування, права, гарантовані зазначеною Інструкцією, позивачу забезпечені не були, висновок службового розслідування зроблений без врахування пояснень позивача.
Зазначене порушення дозволяє судовій колегії зробити висновок про те, що службове розслідування проведено з порушенням «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», одностороннє, з порушенням принципу всебічного та повного встановлення обставин надзвичайних подій, оскільки посилання в судовому рішенні на те, що позивач був повідомлений про можливість ознайомлення з висновками службового розслідування листом №2/71-5 від 02.10.2009 не відповідає дійсності, тому висновок зроблений без наявності доказів повідомлення ОСОБА_3. Сам лист не є доказом повідомлення позивача, оскільки він не може підтвердити або спростувати чи був він навіть направлений та отриманий позивачем.
Поза увагою відповідача залишився той факт, що дисциплінарне стягнення було покладено та службова перевірка проводилася саме відносно дій позивача та за скоєння яких порушено кримінальну справу.
Дії, за які ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності стосувалися проведення ним та іншими працівниками міліції за наказом першого заступника начальника Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі Кравченко О.М. огляду земельної ділянки та подальшими заходами щодо затримання при цьому осіб, застосування до них спецзасобів та доставлення до приміщення Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у випадку порушення кримінальної справи у відношенні працівника внутрішніх справ, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається тільки після встановлення його винності або невинності у відповідності з законом, що повністю узгоджується з вимогами правовідносин пункт 19 Інструкції та частину шосту статті 21 Закону України «Про міліцію».
З постанов про порушення кримінальних справ та оскаржуваного наказу випливає, що позивач обвинувачується за однією і тією ж ситуацією та діями, які він вчинив під час огляду місця події та його наступних дій відносно затриманих. За цими ж фактами і було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 прокуратурою Гагарінського району міста Севастополя, слідство за якою в даний момент не закінчено.
Посилання суду першої інстанції на те, що під час службового розслідування також було встановлено неодноразове вживання позивачем спиртних напоїв у службовому кабінеті та те, що у службовому кабінеті було вилучено наркотичні речовини, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки ані у висновку з службового розслідування, ані в оскаржуваному наказі про це не вказано, як на підставу для застосування дисциплінарних стягнень та звільнення позивача.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, не спростовані доводи позивача про неможливість застосування до нього дисциплінарного стягнення, тим більше у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, до встановлення у відповідності до закону його винності або невинності, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно частини третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При розгляді справи судова колегія керується саме принципом верховенства права і вважає, що право ОСОБА_3 на поновлення його на посаді, яку він займав на момент звільнення, повинно бути захищено.
Судова колегія вважає, що оскаржуваний наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 08.09.2009 №544 в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки згідно з частиною шостою статті 21 Закону України «Про міліцію»звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Оскільки наказ №126 о/с від 28.09.2009 щодо звільнення у запас Збройних Сил України за статтею 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України Назарова Віталія Олександровича виданий на підставі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 08.09.2009 №544, вимоги позивача про визнання цього наказу протиправним та його скасування засновані на законі.
Вбачається і це підтверджується матеріалами справи, що не з'ясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, не перевіривши доводи позивача та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, не дослідив наявні докази, не дав їм належну оцінку та прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.12.2009 підлягає скасуванню, апеляційна скарга ОСОБА_3 -задоволенню.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.12.2009 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.
5.Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 08.09.2009 №544 в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
6.Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 28.09.2009 №126 о/с щодо звільнення у запас Збройних Сил України за статтею 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України ОСОБА_3
7.Поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Гагарінського РВ УМВС України у місті Севастополі з 28.09.2009.
8.На підставі статті 256 частини першої пункту 3 Кодексу адміністративного судочинства України допустити негайне виконання постанови суду щодо поновлення на посаді ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко