Копія
Іменем України
Справа № 2-а-5316/09/0124
13.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сімеїзським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 14.03.92
представник відповідача - Сімеїзської селищної ради- не з'явився
представник третьої особи - Кримської лазерної обсерваторії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України - Садлей Світлана Андріївна, довіреність № б/н від 24.06.10
представник позивача - ОСОБА_4, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Сімеїзським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 14.03.92
розглянувши апеляційну скаргу Кримської лазерної обсерваторії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 15.07.09 по справі № 2-а-5316/09/0124
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
до Сімеїзьської селищної ради Автономної Республіки Крим (вул. Радянська 38, місто Ялта, смт. Сімеїз,Автономна Республіка Крим,98680)
третя особа: Кримська лазерна обсерваторія Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (вул. Шулейкіна, 19,Кацівелі, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98688)
про скасування рішення та визнання права на складання проекту землеустрою щодо земельної ділянки
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2009 адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим № 17 від 26.12.2008 37 сесії 5 скликання "Про розгляд звернення ОСОБА_2.". Визнано за ОСОБА_2 право на складання проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки площею 0,0625 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_2 під будівництво та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 в межах прибудинкової території. Стягнуто з Сімеїзської селищної Ради Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 353 грн. 40 коп., які складаються : з судового збору у сумі 3 грн. 40 коп., витрат про надання правової допомоги - 350 грн.
Не погодившись з постановою суду, третя особа звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції визнав встановленим, що власниками одноквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 на праві приватної власності є родина ОСОБА_2 у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у рівних частках. Цей будинок був приватизований однією сім'єю, окремо стоячий, тому ніякого відношення до нього Кримська лазерна обсерваторія вже немає. Крім того, відносно сина ОСОБА_6 вже є рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2009, яке набрало чинності, та не оспорюється Сімеїзською селищною радою Автономної Республіки Крим, яке суд також приймає, як встановлений факт.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам матеріального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отож, при з'ясуванні чи можуть бути ті чи інші рішення, дії чи бездіяльність оскаржені до адміністративного суду, необхідно визначити чи прийняті (вчинені) вони при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під нормативно-правовим актом слід розуміти рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті рада в межах своїх повноважень приймає рішення.
Пред'явлені позовні вимоги про скасування рішення Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим №17 від 26.12.2008 37 сесії 5 скликання «Про розгляд звернення ОСОБА_2.»є обґрунтованими.
Підставами для визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна селищна рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_2 звертався відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України з заявою до Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим про надання у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0625га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5
26.12.2008 на пленарному засіданні 37 п'ятого скликання Симеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0625га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 було відмовлено, оскільки власником будинку є Кримська лазерна обсерваторія Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України.
Однак, відповідачем не прийнято до уваги, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, Сімеїзською селищною радою Автономної Республіки Крим не надано будь-яких доказів правомірності мотивів винесеного спірного рішення про відмову в наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку землеустрою щодо відводу зазначеної земельної ділянки. Відповідачем не було враховано, що ОСОБА_2 просить дозвіл на земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному їх користуванні та відноситься до їх будинку.
Поза увагою заявника апеляційної скарги - Кримської лазерної обсерваторії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України залишився той факт, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло №14718-І від 09.12.1998 власниками одноквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 на праві приватної власності є родина ОСОБА_2 у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у рівних частках. Цей будинок був приватизований однією сім'єю, окремо стоячий.
Більш того, виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення №325 від 18.12.2003 сам надав цей будинок у окреме домоволодіння та зареєстрував його з закріпленням прибудинкової території, що було зроблено в бюро технічної інвентаризації. Цю територію розміром 0,1102га і просить позивач дозволити приватизувати.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2008, яке набрало чинності, визнано право за ОСОБА_5 право на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,060га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При розгляді справи судова колегія керується саме принципом верховенства права і вважає, що, право ОСОБА_2 щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку повинно бути захищено.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень від 13.02.2008, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Судовій колегії не надано доказів того, що спірне рішення Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим відповідає вказаним принципам (критеріям).
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Сімеїзською селищною радою Автономної Республіки Крим не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість прийняття на 37 сесії 5 скликання рішення №17 від 26.12.2008 «Про розгляд звернення ОСОБА_2.».
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі третьої особи- Кримської лазерної обсерваторії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кримської лазерної обсерваторії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко