Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-802/09/0109
31.05.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Єланської О.Е. , Щепанської О.А.
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду міста Сімферополя (суддя Кагітіна І.В.) від 03.07.2009
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 6, місто Сімферополь, 95013)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги
Постановою Київського районного суду міста Сімферополя від 03.07.2009 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_2 щомісячну соціальну грошову допомогу, яка передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 03 липня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову Київського районного суду міста Сімферополя від 03.07.2009, у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, на час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та стягнення недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 - 2007 роки, тобто, поза межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надав суду доказів про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Що стосується вимог позивача про нарахування та сплати щомісячної державної соціальної допомоги за 2008 рік, то в цієї частині позов підлягає частковому задоволенню, а саме: з травня 2008 року, оскільки в травні 2008 року набрало законної сили Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, з урахуванням сум, що вже виплачені позивачу.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 -470,00грн., з 01.04.2008 -481,00грн., з 01.07.2008 -482,00грн., з 01.10.2008 -498,00грн.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 197, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03.07.2009 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.Е.Єланська підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко