Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-637/09/0108
16.04.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Єланської О.Е. , Щепанської О.А.
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цурцев В. М.) від 28.07.2009
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Кірова 5, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми державної допомоги
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2009 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто на користь позивача з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим недоотриману суму допомоги при народженні дитині у сумі - 1963,80 грн., та допомогу з догляду за дитиною з 01.04.2008 по 31.07.2009 у розмірі 6724,50 грн., а всього - 8687 грн. 80 коп.
Не погодившись з даним рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, у позові відмовити, мотивує тим, що рішення суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та має право відповідно до статей 14, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", отримувати допомогу по догляду за дитиною та одноразову допомогу при народжені дитини.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зупинення дії статті 41 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09.07.2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 11 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що Законом України "Про Державний бюджет України" не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено річний термін для звернення до адміністративного суду, що є відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності) і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом свого порушеного права з зазначених підстав у квітні 2009 року, коли Рішення Конституційного суду України за №6-рп/2007 про визнання неконституційними деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прийнято 09.07.2007 і це є загальновідомою обставиною.
Судом першої інстанції при дослідженні доказів, з'ясуванні обставин, якими обґрунтовувалися заперечення відповідача, що мають значення для справи, встановлено, що відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку, передбаченого статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік та по березень 2008 року (включно) у зв'язку з пропуском строку.
Згідно статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення недоотриманої частини допомоги при народженні дитини і стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2008 року по липень 2009 року включно у зв'язку з наступним.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальний і демографічних груп населення, а зокрема, дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434,00грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00грн., з 1 жовтня 2007 року - 470,00грн.
Недоотримана сума допомоги при народженні дитини позивачу становить 1963,80грн.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить: з 1 січня -526,00грн., з 1 квітня -538,00грн., з 1 липня -540,00грн., з 1 жовтня -557,00грн.
Відповідачем на користь позивача з квітня 2008 року по липень 2009 року виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2080,00грн. (130,00грн. х 16).
Таким чином, на користь ОСОБА_2 за період 2008 року підлягає стягненню недоплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в сумі 6724,00грн. (538,00грн.х3) + (540,00грн.х3) + (557,00грн.х10) - 2080,00грн.).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї, і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чине правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків по виплаті спірних сум в повному обсязі.
Судова колегія вважає справедливим та відповідним способом захисту права позивача, що порушено відповідачем, у вигляді зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2008 року по липень 2009 року в сумі 6724,00грн., тобто, сум підвищення, що не отримані позивачем в межах позовної давності.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у позові про визнання дії, бездіяльність, рішення відповідача незаконними, оскільки не доведені обставини, що свідчать про протиправність дій відповідача про перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджуються Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Невиплачена позивачу допомога, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, та допомога при народжені дитини підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в резолютивній частині рішення суд першої інстанції правильно дійшов до висновку щодо нарахування позивачу недоплаченої суми - допомоги, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, але суму стягнення замість 6724,00грн., зазначив в мотивувальній та резолютивній частинах 6724,50грн.
Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 197, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.Е.Єланська підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко