06 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-9117/09/1570
Категорія:2.11.5Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Крусян А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
при секретарі Тимошенко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -
22.06.2009р. Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000351510/0 від 12.06.2009р.у частині податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 168566,62грн., за штрафними санкціями у розмірі 84283,31грн., всього у розмірі 252849,93грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2010р. в задоволенні позову Одеської залізниці відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановите нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. За наслідками перевірки складений акт № 316/15-1/01071315/12 від 29.05.2009р., яким встановлено порушення позивачем ст.5, ч.1 ст.7, ч.29 ст.12, ч.2 ст.14 Закону України «Про плату за землю», п.17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: заниження суми земельного податку в період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. в розмірі 169084,45грн. /арк.11-21/.
На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення №0000351510/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання у сумі 253797,62грн., з яких за основним платежем -169085,01грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 84712,61грн./арк.10/.
Рішенням Одеської міської ради «Про передачу управлінню Одеської залізниці земельної ділянки площею 4,0га, за адресою Французький бульвар, 59 для експлуатації та обслуговування санаторію-профілакторію»від 27.04.1999р. №346 позивачу передана земельна ділянка, площею 2,5га, для обслуговування санаторію-профілакторію, земельна ділянка площею 1,5га для устрою прогулянко - оздоровчої зони без права її забудови.
Згідно з п.4.5 даного рішення, ДП «Одеська залізниця»зобов'язано в місячний термін з дня ухвалення рішення оформити в управлінні земельних ресурсів документи, що засвідчують право користування земельною ділянкою.
Одеська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»листом від 28.09.2007р. №2411/01 надала відомості, що відповідно до бази даних АЗ ДЗК та наявних книг реєстрації -площа земельної ділянки по санаторію-профілакторію «Біла акація»(м.Одеса, Французький бульвар, 59) складає 3,9685га. Цільове призначення земельної ділянки -землі рекреації.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області листом від 03.03.2008р. №352 вих./08-147/09 повідомлено, що площа земельних ділянок розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 та закріплених в постійному користуванні ДП «Одеська залізниця», складає 3,9685га.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
Згідно з ч.1 ст.29 Земельного кодексу України припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради народних депутатів.
Листом департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.11.2008р. №1369-01-07 в перевірених документах виконавчого комітету Одеської міської ради, рішення «Про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою 1,5га, ДП «Одеська залізниця », розташованої за адресою: м.Одеса,59»не перебуває (відсутнє).
Отже, доводи позивача про неправомірність нарахування земельного податку у сумі 129646,12грн. за користування земельною ділянкою площею 1,5га, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 59 з підстав добровільної відмови від права користування є необгрунтованими та безпідставними.
Крім того, статтею 67 Земельного кодексу України визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації.
Статті 22,23 Закону України «Про транспорт»та ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлюють, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користуванням підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.
Податок за земельні ділянки, надані залізницями, і які прилягають до залізничного полотна та входять до смуги відведення залізниць як статутних територіально-галузевих об'єднань, що при централізованому управлянні здійснюють перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі в межах населених пунктів, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої ст.7 Закону України «Про плату за землю».
За земельні ділянки, що не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші об'єкти залізниць та залізничного транспорту (житловий фонд, об'єкти соціально-культурної сфери, адміністративні будівлі та інші споруди), плата справляється в установлених розмірах на загальних підставах згідно з вищезазначеним Законом.
За таких обставин, доводи позивача про неправомірність нарахування земельного податку у сумі , у сумі 6561,23грн. за користування земельною ділянкою, на якій розташовано базу відпочинку «Залізничник», що знаходиться за адресою: смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області та у сумі 32359,27грн. за користування земельною ділянкою, на якій розташовано дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Заньковецька, 19, - є також безпідставними.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Одеської залізниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: