07 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-3884/09/1570
Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого -Косцової І.П.
суддів -Турецької І.О.
-Стас Л.В.
при секретарі -Мкртичян З.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом кредитної спілки «Істок»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.12.2008 року № 0005101701/0 про сплату податкового зобов'язання щодо податку з доходів фізичних осіб в сумі 143 505,63 грн. та 287 011,26 грн. штрафних санкцій, а також № 0000412200/0 про сплату податкового зобов'язання щодо податку на прибуток з доходів приватних підприємств у сумі 14 631 грн. та 6 960 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані повідомлення рішення прийняті відповідачем з порушенням норм діючого податкового законодавства України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року Кредитною спілкою "Істок", за результатами якої податковий орган дійшов висновку про допущення позивачем порушення пп. 7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі -ЗУ № 283), а саме не віднесла до суми доходів від іншої діяльності:
- відсотки банку за користування тимчасово вільними коштами, розміщеними на поточних рахунках у банках, у сумі 1741,05 грн., які оподатковуються за ставкою 25%;
- відсотки банку за користування депозитними коштами у сумі 2360,66 грн., які оподатковуються за ставкою 25%, як суми доходів від іншої діяльності;
- збільшену відсоткову ставку за користування кредитом по кредитним договорам у сумі 54519,20 грн.
На думку ДПІ, позивач занизив суму доходів з інших джерел на суму 14631 грн.
Також перевіркою встановлені порушення позивачем п. 1.2 ст.1, пп.6.3.3. п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, 8.1.2. п.8.1 ст.8, пп. 9.2.3 п.9.2 ст. 9, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, пп. "а" п. 17.2 ст. 17, ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі -ЗУ № 889), а саме:
- застосування податкової соціальної пільги до доходів, отриманих платниками податків -робітниками кредитної спілки, які отримували доходи від підприємницької діяльності;
- нарахування та виплата доходів (проценти за додатковими пайовими внесками) здійснювалась без утримання та нарахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.
В результаті податковим органом прийнято спірні повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2008 року № 0000412200/0, яким нараховано податок на прибуток з доходів приватних підприємств, суд першої інстанції виходив з того, що відсотки банку за користування тимчасово вільними коштами позивача, розміщеними на поточних рахунках у банках, відсотки банку за користування депозитними коштами та збільшена відсоткова ставка за користування кредитом по кредитним договорам звільняються від оподаткування.
Колегія суддів вважає такий висновок правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки" внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.
Згідно абз.1 ч. 2 ст. 21 вказаного Закону кредитна спілка має право самостійно встановлювати, розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки" нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому, в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.
Таким чином, Закон України "Про кредитні спілки" визначає, що під процентами розуміється плата, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески.
Відповідно до положення абз. 3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що при вирішенні питання щодо визначення поняття "проценти" в контексті даного спору, слід застосовувати визначення даного терміну, наведеного в Законі України "Про кредитні спілки", який і регулює питання виплати таких процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", від 01.07.04р. №1985-ІV внесено зміни до п. 4.3.5, а саме підпункт "в" після слів "неприбутковими організаціями" доповнити словами "(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)". При цьому зазначені зміни набувають чинності з 01.01.05р. Таким чином, зазначений пункт з 01.01.05р. припиняє регулювання оподаткування виплат (процентів), які здійснюються кредитними спілками.
Відповідно до пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону в редакції Закону № 1958-ІV від 01.07.04р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 2273-ІV від 21.12.04 року, у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. 9.2.1 і 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирали чинності з 01.01.2010року.
Отже, як правильно зазначено судом, з норм вказаної статті вбачається, що проценти на вклад до небанківських фінансових установ (кредитних спілок) на момент проведення перевірки підлягали оподаткуванню з 01.01.2010року.
Відповідно до підпункту 7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в»підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; кошти у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок.
Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору і за рушенням відповідних державних органів, суду.
Також п. 1.10 вказаного закону визначено, що проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих в кредит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.
Колегія суддів вважає, що доходи у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне погашення членами кредитної спілки кредиту і сплати відсотків отримані позивачем від операцій саме з активами кредитної спілки, тому відповідно до підпункту 7.11.4 п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»такі доходи звільняються від оподаткування.
Відповідно до п.п.6.3.3. п. 6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р № 889-ІУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З акту перевірки вбачається, що при перевірці відомостей нарахувнння заробітної плати посадовими особами відповідача встановлено факт застосування податкової соціальної пільги до доходів, отриманих платником податків - робітником кредитної спілки ОСОБА_3 у листопаді - грудні 2006 року, у січні - грудні 2007 року та у січні - червні 2008 року, та ОСОБА_2 у січні-серпні 2007 року, січні-травні 2008 року, як заробітна плата, в той час, коли вищезгадані працівники є фізичними особами-підприємцями.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 у згаданому періоді припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується повідомленням про внесення 13.12.2006 до єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3, а 27.02.2007 року запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно донараховано податок на прибуток з доходів фізичних осіб з доходу ОСОБА_3, адже до неї правомірно застосовано соціальну податкову пільгу.
Що ж стосується ОСОБА_2, то з матеріалів справи вбачається, що зазначена особа є суб'єктом підприємницької діяльності, отже права на застосування податкової соціальної пільги до отриманих доходів не має, незалежно від того, чи отримував він доходи від підприємницької діяльності.
Суд першої інстанції зазначеній обставині належної оцінки не надав, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про повне скасування податкового повідомлення-рішення № 0005101701/0 про сплату податкового зобов'язання щодо податку з доходів фізичних осіб.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням нової редакції її резолютивної частини.
Керуючись: ст.ст. 195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси -задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом кредитної спілки «Істок»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень - змінити.
Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:
Адміністративний позов кредитної спілки «Істок»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0000412200/0 від 17.12.2008 року скасувати в повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення № 0005101701/0 від 17.12.2008 року скасувати в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб щодо застосування податкової соціальної пільги до доходів, отриманих платником податків -робітником кредитної спілки ОСОБА_3 та в частині оподаткування процентів за додатковими пайовими внесками.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В. Стас.